Ліворуч від Гудсера сидів льодовий лоцман Джемс Рейд, а за ним — єдиний присутній на зібранні кондуктор з «Еребуса», фор-марсовий старшина Роберт Сінклер. Механік з «Еребуса» Джон Ґреґорі, який сидів з носового боку стола, виглядав значно краще за свого колегу з «Терору».
Чай та поточені довгоносиком галети подавали містер Гібсон з «Терору» та містер Брідженс з «Еребуса», бо стюарди обох капітанів лежали в лазареті із симптомами цинги.
— Давайте обговоримо все по черзі, — сказав Крозьє. — Перше: чи можемо ми залишатися на кораблях до можливої літньої відлиги? І похідне від цього запитання: чи зможуть кораблі плисти в червні, липні чи серпні, якщо крига скресне? Капітане Фітцджеймс?
Голос Фітцджеймса звучав так тихо, що здавався порожньою лушпайкою від його колишньої самовпевненої твердості. Моряки з обох боків столу нахилилися ближче, щоб почути його.
— Я не думаю, що «Еребус» протягне до літа, і, на мою думку — а також на думку містера Вікса та містера Ватсона, моїх теслів, а також містера Брауна, мого помічника боцмана, містера Ріджена, мого стернового, лейтенанта Ле Вісконте та першого помічника ДеВо, присутніх тут, — він затоне, коли крига розтане.
У холодній кают-компанії, здавалося, стало ще зимніше й похмуріше. Упродовж півхвилини ніхто не промовив жодного слова.
— Тиск криги в ці дві минулі зими вичавив шпаклю з пазів між дошками бортів, — продовжував Фітцджеймс тихим хрипким голосом. — Головний вал гребного гвинта зігнутий і ремонту не підлягає — як ви всі знаєте, він був розроблений з можливістю втягуватися в залізну шахту, якою його можна було підняти на палубу твіндека й полагодити, але він не піднімається вище днища трюму, — і в нас більше немає запасних валів. Власне гвинт був потрощений кригою, як і стерно. Звісно, ми можемо зробити тимчасове стерно, але крига проламала днище судна на скалки по всій довжині кіля. Ми втратили майже половину залізної обшивки на носі й бортах. І найгірше те, — сказав Фітцджеймс, — що від жахливого тиску криги на корабель залізні хрестовини, встановлені для підсилення корпуса, й чавунні кніци або тріснули, або пробили обшивку більш ніж у десяти місцях. Навіть якщо ми залатаємо всі пробоїни та якось дамо раду з ремонтом шахти гребного вала, яка протікає, і корабель залишиться на плаву, у нього не буде жодних внутрішніх кріплень проти криги. А понад те, на поздовжні дерев’яні бруси, прикріплені до бортів під час підготовки корабля до цієї експедиції, які успішно утримували лід від потрапляння через планширі на палубу, зараз, коли судно стоїть із сильним креном на корму, тисне накопичена на них крига, в результаті чого корпусні шпангоути вздовж цих брусів розкололися.
Фітцджеймс, здавалося, лише тепер помітив, що вся увага присутніх прикута до нього. Він, немов збентежившись, відвів убік, а потім опустив неуважний погляд. Коли за якусь мить він знову підвів очі, його голос зазвучав так, наче він виправдовувався.
— І вже геть прикрим є те, — сказав він, — що тиск криги так перекрутив ахтерштевень і розхитав кінці дощок обшивки, що корпус «Еребуса» дуже сильно деформувався. Верхню палубу зараз вигинає догори… єдине, що поки тримає дошки настилу на місці, це вага снігу… І ніхто з нас не вірить, що помпи зможуть відкачувати всю воду, що натікатиме, коли корабель знову буде на плаву. Я попрошу містера Греґорі доповісти про стан котла, двигуна й запаси вугілля.
Усі подивилися на Джона Греґорі.
Механік прокашлявся й облизав свої порепані, кровоточиві губи.
— На кораблі Її Величності «Еребус» паровий двигун вийшов з ладу, — сказав він. — Щодо головного вала, зігнутого і затиснутого у втяжній шахті, то, аби дати з ним раду, нам потрібен бристольський сухий док. Окрім того наших запасів вугілля не вистачить і на день плавання під парами. До кінця квітня у нас не залишиться вугілля і для обігріву корабля, навіть якщо подавати гарячу воду тільки до відсіків нижньої палуби, яку ми намагаємося підтримувати придатною для житла, і лише протягом сорока п’яти хвилин упродовж дня.