Зараз усе ще темно, хоч в око стрель, і дуже холодно, але капітан Крозьє вирушає через двадцять хвилин, взявши із собою кількох матросів, до місця вбивства і сьогоднішньої кривавої розправи з ескімосами, яке розташоване за кілька миль від табору. Очевидно, їхні тіла все ще лежать там у долині.
Я тільки що закінчив зашивати черевну порожнину лейтенанта Ірвінга. І настільки заморився — я не спав уже більше 24 годин, — що доручу Ллойду самому одягнути лейтенанта й зробити останні приготування до його похорону сьогодні ввечері. Волею Провидіння, Ірвінг вклав у сумку з особистими речами, які забирав з «Терору», свою парадну форму. В неї його і одягнуть.
Зараз піду запитаю капітана Крозьє, чи маю я супроводжувати його, лейтенанта Літтла, містера Фарра та інших до місця вбивства.
40 ПЕҐЛАР
69° 37′ 42″ півн. шир., 98° 40′ 58″ зах. довг.
25 квітня 1848 року
А потім туман розвіявся, і він побачив щось схоже на величезний людський мозок, який ніби виростав з мерзлого ґрунту: воно було сіре, у звивинах, згорнуте кільцями, вкрите блискучою крижаною кіркою.
Гаррі Пеґлар зрозумів, що дивиться на нутрощі Джона Ірвінга. — Ось це місце, — сказав Томас Фарр, хоча і так було все зрозуміло.
Пеґлар був дещо здивований тим, що капітан наказав йому вирушити разом з ним у цей похід до місця вбивства. Фор-марсовий старшина не входив до жодного із загонів — ні Ірвінга, ні Годжсона, — що брали участь у вчорашньому інциденті. Але потім Пеґлар побачив решту моряків, відібраних для цієї досвітньої дослідницької експедиції — першого лейтенанта Едварда Літтла, Тома Джонсона (помічника боцмана і давнього знайомого Крозьє ще з часів південної полярної експедиції), грот-марсового старшину Фарра, який був тут учора, доктора Гудсера, лейтенанта Ле Вісконте з «Еребуса», першого помічника Роберта Томаса й охорону з чотирьох морських піхотинців зі зброєю: Гопкрафта, Гілі й Пілкінгтона під командуванням капрала Пірсона.
Гаррі Пеґлар сподівався, що не лестить собі, коли думає, що хай би якою була причина, але капітан Крозьє відібрав для цього походу людей, яким довіряє.
Ненадійні і безтолкові залишилися в таборі Терору; морський законник-критикан Гіккі отримав наряд разом з іншими копати могилу лейтенантові Ірвінгу для пообідньої поховальної служби.
Загін Крозьє вирушив з табору задовго до світанку, йдучи по вчорашніх слідах, залишених людьми та полоззями ескімоських нарт, на яких перевезли лейтенантове тіло в табір, присвічуючи собі ліхтарями. Коли на голих кам’янистих схилах сліди зникали, їх легко було відшукати у засніжених долинах внизу. За ніч температура піднялася принаймні на п’ятдесят п’ять градусів, повітря прогрілося аж до нуля градусів чи й вище, і густий туман огорнув усе навколо. Гаррі Пеґлар, який на своєму віку набачився всіляких погодних умов майже на всіх морях та океанах планети, й гадки не мав, звідки тут міг взятися такий щільний туман, коли на сотні й сотні миль навколо не було відкритої, чистої від криги води. Можливо, це були низькі хмари, які ковзали поверхнею пакової криги й наповзли на цей забутий Богом острів, який у своїй найвищій точці лише на кілька ярдів вивищувався над рівнем моря. Схід сонця, коли воно зійшло, не був ніяким сходом — тільки невиразне жовте світіння в круговерті туманних хмар, які, здавалося, наповзали звідусіль.
Кілька хвилин дюжина моряків мовчки стояли на місці вбивства. Там особливо не було на що дивитися. Кашкет Джона Ірвінга вітром віднесло до валуна неподалік, і Фарр підібрав його. На зледенілому камінні застигла калюжа крові, поруч з цією темною плямою лежала купка людських нутрощів. І валялося якесь лахміття — очевидно, пошматований одяг.
— Лейтенанте Годжсон, містере Фарр, — сказав Крозьє, — ви бачили тут якісь сліди присутності ескімосів, коли містер Гіккі привів вас на це місце?
Годжсон, здавалося, був заскочений цим запитанням. Фарр сказав:
— Ніяких інших, крім кривавої справи їхніх рук, сер. Ми непоміченими підповзли до вершини пагорба і подивилися в долину через оптику містера Годжсона, і вони були там. Усе ще чубилися через Джонів далекогляд та іншу здобич.
— Ви бачили, як вони билися один з одним? — урвав його Крозьє.