Фітцджеймс замовк і відійшов на кілька кроків від могили.
Крозьє, глибоко занурений у свої думки, ще довго стояв на місці, поки човгання ніг не дало йому зрозуміти, що ця частина служби завершена і настала його черга промовляти надгробне слово.
Він пішов у голову могили.
— Отже, ми ховаємо тіло товариша нашого офіцера Джона Ірвінга, — прохрипів він, декламуючи напам’ять текст, завчений завдяки стільком повторенням, попри покривало втоми, що огортала його мозок, — щоб воно перетворилося на тлін, сподіваючись на воскресіння з мертвих, коли Море і Земля віддадуть своїх мертвих.
Тіло вже опустили на три фути, і Крозьє кинув на нього пригорщу мерзлої землі. Дрібна рінь впала на парусину над обличчям Ірвінга і заскреготіла, скочуючись по боках униз.
— Наше бо життя є на небесах, звідкіля ждемо Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, який після пришестя Свого змінить наше гріховне тіло, щоб було подібне до Його осяйного тіла, бо Він усемогутній і все підкоряє волі Своїй.
Служба завершилася. Мотузки витягли з-під нош із тілом.
Матроси затупали змерзлими ногами, натягували свої «вельські перуки» й кашкети, закутувалися у свої шарфи і вервечкою побрели у тумані до табору Терору, де на них чекав гарячий обід.
Годжсон, Літтл, Томас, ДеВо, Ле Вісконте, Бланкі, Пеґлар так кілька інших офіцерів залишились, відпустивши матросів, які чекали, щоб поховати тіло. Офіцери самі закидали могилу лопатами й почали вкладати перший шар каміння. Вони хотіли, щоб Ірвінг був похований якнайліпшим чином, можливим за таких обставин.
Коли все було закінчено, Крозьє з Фітцджеймсом залишили інших. Вони з’їдять свій обід значно пізніше — зараз вони збиралися пройти дві милі до мису Вікторії, де Грехем Гор майже рік тому залишив латунну капсулу з оптимістичним посланням у давньому каїрні Джеймса Росса.
Крозьє хотів залишити там сьогодні повідомлення про долю їхньої експедиції в наступні десять з половиною місяців, що минули з часу написання попереднього послання, й про те, що вони планують робити далі.
Втомлено чвалаючи крізь туман, чуючи бамкання суднових дзвонів десь там, у каламутній пелені імли позад них, — вони, звісно, коли полишали кораблі, перевезли обидва дзвони, і з «Терору» і з «Еребуса», у вельботах, які волокли через замерзле море до табору, — Френсіс Крозьє палко сподівався, що він вирішить, що їм робити далі, за той час, поки вони з Фітцджеймсом добредуть до каїрна. Якщо ж не вирішить, подумав він, тільки б йому тоді не впасти у відчай.
42 ПЕҐЛАР
69° 37′ 42″ півн. шир., 98° 41′ зах. довг.
25 квітня 1848 року
Риби та тюленини на санях було недостатньо, щоб приготувати їх як основну страву для дев’яноста п’яти або сотні чоловік — кілька були занадто хворі, щоб їсти тверду їжу, — і навіть майстерність містера Діггла та містера Волла, які заходилися готувати чудесні бутерброди з рибою, не дозволила задовольнити всіх (особливо зважаючи на те, що частина їжі на ескімоських нартах вже практично згнила), але вони примудрилися, щоб кожен матрос відчув смак ворвані чи риби разом з приготованим Ґолднеровими супами, тушкованим м’ясом чи овочами.
Гаррі Пеґлару їжа смакувала, навіть попри те, що він тремтів від холоду, поки їв, і знав, що вона тільки посилить діарею, яка вже прихоплювала його щодня.
Після обіду, перш ніж приступити до виконання своїх обов’язків, Пеґлар і стюард Джон Брідженс вийшли прогулятися з олив’яними кружками ледь теплого чаю в руках. Туман притишував їхні голоси, хоча водночас підсилював звуки, що лунали звіддалік.
Вони могли чути моряків, що сперечаються за грою в карти в одному з наметів у дальньому кінці табору Терору. Від північного заходу — з напрямку, в якому два капітани вирушили перед обідом, — долинав, мов артилерійська канонада, гуркіт грому, що перекочувався над паковою кригою. Грім гримів увесь день, але шторм так і не починався. Чоловіки зупинилися біля довгої лінії шлюпок і саней, які стояли оддалік двох язиків криги, що перетворяться на вузькі затоки, якщо крига в морі взагалі колись скресне.
— Скажи мені, Гаррі, — запитав Брідженс, — скільки човнів ми візьмемо із собою, якщо чи коли нам знову доведеться вийти на кригу?