16. ОБОЛОНКИ МОНАДИ
- Мені іноді до рук потрапляла література, - дещо спантеличено зауважив я, - де все про оболонки, або, як ще кажуть, про тіла людини було написано до того зарозуміло і настільки по-різному, що я вже майже втратив надію зрозуміти у цьому хоча б що-небудь для себе. Іноді йшлося про шість «тіл», іноді про сім чи навіть вісім. Але іноді траплялися й випадки поділу навіть на десять рівнів! Чи не міг би ти мені, не вдаючись у надто складні міркування та абстрактні матерії, пояснити суть цього явища? - Добре, спробую пояснити тобі так, аби ти зрозумів сам принцип такого поділу, - погодився Ангел. - Отже, виникнення монади... Якщо ти не заперечуєш, ми поки що опустимо те, як саме вона з’являється, але ще повернемося до цього питання дещо пізніше, - я охоче кивнув на знак згоди. - Виникнення монади відбувається на найвищому з можливих планів буття - рівні чистого Духа. Його умовно можна назвати «Божественним». Чому «умовно» ти згодом зрозумієш сам і без сторонньої допомоги. На цьому рівні монада є лише ідеєю і несе в собі всі якості Духа, адже вона, по суті, Ним і є. Це як океан, який складається із крапель, які не розділені між собою. Досі не складно?
+x+ +
Еманація Духа
- Ні-ні, продовжуй! Я дуже уважно слухаю! - Чудово. Рівень, на якому монада вже є індивідуалізованою, але жодним чином не відділеною від свого Джерела (!), часто називається атмічним, або простіше - «атма»[10]. Для більшої наочності можеш уявити собі монади, як сталактити, що звисають зі стелі печери. Всі вони є окремими утвореннями, але мають між собою контакт через стелю. Під час занурення в матерію свідомість кожної монади все більше й більше відокремлюється від інших, їхні тіла стають все грубішими і щільнішими, а вібрації все нижчими. Якщо на найвищому рівні буття все суще являє собою єдине й неподільне Ціле, то на найнижчому - фізичному - для кожної індивідуальності створюється ілюзія повної відокремленості від усього іншого. Для можливості взаємодії з кожним з планів буття монада отримує тіло, яке складається з матерії цього плану. Таким чином, монада на цьому рівні одержує... - ... атмічне тіло? - закінчив я думку. - Абсолютно правильно - атмічне. Це найвищий рівень індивідуалізованого духу, єдиного з загальним - всесвітнім Духом. Для того аби монада могла взаємодіяти з навколишнім світом вона наділяється інструментом чистого сприйняття або свідомості. Так вона набуває здатності споглядати або відображати дійсність. Цей інструмент також можна уявити у вигляді оболонки або тіла. Цього разу - будхічного[11]. Ще одним важливим елементом самопізнання монади є її розум - елемент Вищого Розуму, який формується з матерії ще щільнішого плану буття - манасічного[12]. - Це ще одна оболонка монади? - Я знову змушений нагадати тобі, що ваші слова та уявлення занадто обмежені, аби вони могли передати суть вищих явищ. Поміркуй, як би могла описати політ реактивного літака людина з глибини віків, якби побачила його яким-небудь чином? Небесна колісниця? Залізний птах? Будь-яке спрощення веде до неминучої втрати інформації. Певним чином, вам набагато легше уявити оболонки, вкладені одна в одну, неначе матрьошки, але не варто забувати, що монада має не оболонки, а тіла. Вони не огортають ті, що лежать нижче, а утворюють з ними багатовимірне єдине ціле і містять їх у собі, як відрізок - крапку, круг - відрізок, а куля містить у собі круг. Таким чином, кожне з нижчих тіл можна вважати немов би проекцією найближчого вищого тіла. Однак аналогії вищих тіл із просторами вищого порядку не зовсім коректні. Ці три тіла - атма, будхи, і манас - і складають те, що можна назвати Вищим «Я» монади-особистості. Вони є постійними (хоча й завжди розвиваються!) для особистості протягом всього її втілення у тому самому світі. - Як це - постійними, але такими, що завжди розвиваються? - мене дещо збентежило таке, як мені здалося, дивне формулювання. - Все, що має у собі життя, перебуває у постійному русі та розвитку, - почув я у відповідь. - Одна й та сама жива істота постійно зміняється протягом усього свого життя. - Добре, - погодився я. - Але якщо особистість має Вище "Я", то, виходить, вона має і нижче «я»? - Звичайно. Всі її вищі тіла мають свій відбиток у тому світі, в якому вона втілюється, і складаються з матерії цих планів буття. Так, атмічному тілу відповідає найщільніше з усіх тіл - фізичне, або те тіло, яке багато хто з земних людей помилково і вважає власне людиною. Як у світі Духа атмічне тіло є індивідуалізацією монади, так і в фізичному звичному для людей світі їхні тіла вважаються, по суті, індивідуалізацією в цьому світі. Будхічне тіло також має свій відбиток - тіло астральне. Воно є мовби душею індивідуальності, що здатна відображувати дійсність. Відбитком манасічного тіла у вашому світі є ментальне тіло. Як те, так і інше є тілами розуму - Вищого і нижчого. Якщо хочеш наочно уявити собі співвідношення всіх тіл монади, поглянь на древній єврейський світильник - менору, - промовив Ангел і намалював у просторі одним помахом руки мрячний образ, у якому шість малих світильників по три праворуч і ліворуч від центрального були попарно з’єднані знизу концентричними дугами. Від центрального світильника вертикально донизу, перетинаючи всі дуги, опускався її стовбур, закріплений на підставці. Всі сім світильників були вишикувані у горизонтальну лінію.
+x+ +