А де ж був той інший світ? Незабаром кмітливий розум містера Вейса висвітлив і це питання. По заході сонця небо швидко темнішало – смеркання, справді, тривало недовго – і займалися зорі. То були ті самі зорі, що і ми їх бачимо, і вони входили до тих же відомих нам сузір’їв. Містер Кейв пізнав Воза, Волосожар, Альдебаран і Сіріус. Отже той інший світ, очевидно, містився десь у Сонячній системі, щонайбільше за кількасот мільйонів миль від нашого. Додержуючись цієї вказівки, містер Вейс дізнався далі, що північне небо було темнішого синього кольору, ніж наше небо серед зими, а сонце начебто трохи менше. І там було два маленькі місяці! – подібні до нашого, тільки менші і зовсім відмінні між собою: один з них рухався так швидко, що його рух було виразно видно під час спостерігання. Ці місяці ніколи не здіймались на небі дуже високо, а зійшовши, незабаром зникали. До цього спричинювалось те, що, з’явившись на небосхилі, вони щоразу затьмарювалися, бо були дуже близько до головної планети. І все це цілком відповідало, хоч містер Кейв і не знав того, тим умовинам, що існують на Марсі.
Справді, надзвичайно правдоподібним здається висновок, що, дивлячись у кришталь, містер Кейв дійсно бачив планету Марс та її мешканців. А коли так, то та вечірня зоря, що так блискучо сяяла на небі того далекого видива, була не що інше, як наша давно нам знайома Земля.
Деякий час марсіянці – якщо то були марсіянці – начебто нічого не знали про спостереження містера Кейва. Кілька разів той чи той з них підходив подивитись і майже зараз переходив до іншої щогли, немов незадоволений з того, що бачив. Тим часом містер Кейв міг спостерігати все поводження крилатого народу так, що йому не перешкоджала їх увага, і хоч його перекази мимоволі були невиразні і уривчасті, а проте тут було над чим помізкувати. Уявіть собі, яке б враження справило людство на спостережника-марсіянця, коли б він після довгої, нелегкої процедури готування вже з дуже втомленими очима дістав змогу глянути на Лондон з дзвіниці церкви Святого Мартина, до того ж маючи на спостереження не більше як чотири хвилини. Містер Кейв не міг з певністю сказати, чи були крилаті марсіянці такі самі, як і ті, що стрибали по дорозі та терасах, і чи могли ці останні чіпляти собі крила, коли їм хотілось того. Не раз він бачив якихсь незграбних, трохи схожих на мавп двоногих істот, білих і почасти прозорих; вони паслися поміж подібними до обрісників деревами і одного разу кілька їх утікало від круглоголового марсіянця, що стрибав за ними наздогін. Переслідувач ухопив одного з утікачів своїми помацками, але малюнок раптом погас, залишивши містера Кейва в найприкрішій невідомості. Другого разу з’явивсь якийсь великий предмет, що надзвичайно швидко посувався вперед шляхом уздовж каналу. Спочатку він видався містері Кейву велетенською комашкою. Коли предмет наблизився, містер Кейв помітив, що то був дуже складний апарат з блискучого металу. Потім, коли містер Кейв глянув ще раз, апарат уже зник з очей.
Згодом містер Кейв надумав привернути увагу марсіянців, і коли наступного разу дивні очі одного з них щільно наблизилися до кришталю, містер Кейв, скрикнувши, відскочив, і вони обидва, Кейв і Вейс, негайно засвітили світло і почали подавати знаки різними жестами. Та коли, нарешті, містер Кейв знов подивився в кришталь, марсіянець уже зник.
Отак дедалі вдосконалюючись, їх спостереження тривали до початку листопада, а тоді містер Кейв, відчуваючи, що підозри його родини щодо кришталю вже вщухли, почав носити його з собою, щоб мати змогу, якщо вдень чи вночі трапиться нагода, тішитися тим, що скоро зробилося найважливішою подією в його існуванні.
У грудні в зв’язку з близькими іспитами містер Вейс мав більше роботи, ніж звичайно; сеанси доводилося відкладати на тиждень, і десять чи одинадцять день, – він не певний, скільки саме, – містер Вейс зовсім не бачив Кейва. Потім йому знов захотілося взятися до дослідів і, закінчивши свою напружену тимчасову працю, містер Вейс попрямував до «Сімох Циферблатів». На розі вулиці він побачив, як зачинялись віконниці на вітринах у крамницях аматора птахів та шевця. Крамниця містера Кейва була вже зачинена.