Без емоцій Ківа зронила:
— Стратегія, згідно з якою ти змусив усіх повірити, що ти в’язень, а не принц.
Джарен скривився. Вона вперше промовила його титул, і слово зависло в повітрі між ними.
— Я думав, якщо лишатимусь під прикриттям, бунтівникам буде легше повірити, що я один з них, — зізнався Джарен, сповзаючи нижче по стіні, наче спиратися на неї вимагало надто багато зусиль. — Коли збагнув, що Тільда не в змозі повідомити щось, то подумав, що можу стати частиною спільноти тут і її послідовники, можливо, повірять мені й розкриють… ну, не знаю… щось важливе.
— Для чого важливе? — перепитала Ківа, її злість знову спалахнула. — Щоб утримати королівство? Корону?
— Чорт з нею, з короною! — вигукнув Джарен настільки запально, що це її здивувало. — Мені до неї байдуже, не байдуже до них, — він махнув рукою, але тоді знову скривився і швидко взявся за живіт. — Моїми людьми — ось ким я переймаюся. Вони страждають і гинуть через повстання. Чоловіки, жінки, діти. Невинні. Це перетворюється на громадянську війну. — Його погляд зчепився з її, виблискуючи при світлі вогню. — І попри те, як це прозвучить для тебе, мені не байдуже і до того, що станеться з бунтівниками. Бо, подобається це їм чи ні, вони також мої люди. Поки вони називають Евалон своїм домом — підпадають під захист моєї сім’ї. — Полум’я в його очах зблякло, сум наповнив голос. — Але я не можу захистити їх від самих себе.
У Ківи голова йшла обертом від того, що розповів Джарен, від почуттів, якими він поділився. Вона хотіла далі ненавидіти його за те, що він їй брехав… і за те, ким він є. Але це…
«Ти маєш право сердитись, але хай це не стане перешкодою тому, аби ти йому пробачила. Його дії мають вагомі причини».
Докір Наарі проплив у Ківи в думках, поки вона пильно дивилася на Джарена, зважуючи наступний крок. Він дав їй час, мовчки спостерігаючи за нею, чекаючи, що вона скаже.
Через нього вона втратила сім’ю і взагалі перебувала в Заліндові. Можливо, не прямо через нього, але через трон, який він представляв.
«Тебе заарештовано за підозрою в зраді корони».
Та тільки… Джарен не знав. Вона розповіла йому про смерть брата, про те, що її відправили до в’язниці разом з батьком, але ніколи не казала, за що заарештували Фарана Мерідана, як його помітили поруч із бунтівником на базарі.
Навіть не згадувала, що саме королівський вартовий убив Керіна, хоча вже це відкрило б правду.
Джарен і гадки не мав, що його сім’я відповідальна за все витримане нею протягом десятиліття.
— Не знаю, що ще сказати, Ківо, — нарешті видихнув Джарен голосом слабшим, ніж раніше; його сили танули. — Розумію, ти сердишся на мене, але збагни, що я намагався врятувати багато життів. Не міг розповісти, доки тобі не повірив. Не міг ризикувати, бо знання інших про те, хто я такий, поставило б усе під загрозу, — він скрушно похитав головою. — Зараз це вже не має значення. Тут я не дізнався нічого цінного. Повний провал.
— Якщо ти не отримував інформації, — хрипнула Ківа, — і насправді не був в’язнем, чому просто не пішов звідси?
Його блакитно-золотий погляд зімкнувся з її.
— Бо знайшов причину залишитися.
У Ківи мало не підігнулися ноги: те, що він мав на увазі, було неможливо не зрозуміти.
— Дурень, — буркнула вона ледь голосніше за шепотіння.
Вона гадала, що його погляд затремтить і на обличчі спалахне образа. Натомість його губи розтяглися в кривуватій, самоприниженій посмішці.
— Моя сестра сказала те саме, напосівшись на мене після першої Ордалії. Тільки міцнішими словами.
Ківа пригадала, як він розповів: тільки Наарі та травмований Ейдран знали повну версію його шляхетного — але дурного — плану.
— Ти навіть рідним не повідомив?
— Міррин і мій двоюрідний брат Кальдон знали трішки, — він замовк, тоді пояснив детальніше: — Мій брат Оріель мав зустріти нас із Міррин у зимовому палаці, але в останню мить вирішив лишитись у Валленії. Натомість приїхав Кальдон, за кілька днів до того, як Ейдран зламав ногу, тож він і Міррин були там, коли я змінив план. Я розповів їм, скільки наважився, і взяв клятву, що вони збережуть таємницю, — Джаренів погляд заглибився в себе. — Коли я дізнався, що моя сім’я стане свідками першого Випробування, я попросив Наарі відправити Кальдонові повідомлення, щоб приїхав і зіграв роль мене. Ми робили так раніше: ми однакового зросту і статури, а маски приховують обличчя. До того ж він заборгував мені послугу, — Джарен пирхнув. — І не одну. Люди називають мене шибайголовою, але справжній хуліган — то Кальдон.