Выбрать главу

Ківу Мерідан.

Народжену як Ківа Корентін.

Бунтівна Королева померла в Заліндові, та її донька була жива, здорова і вільна від Заліндова після довгих десяти років.

Бунтівна Принцеса нарешті готова до бунту.

ПОДЯКИ

Я нечасто використовую слово «чудуватись», але саме це я робила з тої миті, коли задум «Тюремної цілительки» лише зародився. Чудувалася, як це все зібралося докупи; чудувалася людям, які це втілили в життя.

Дякую своїй агентці Даніель Бербі за те, що ризикнула після кількох пробних сторінок, які я нашкрябала в літаку. Ти взялася разом зі мною за це складне й ще не зрозуміле завдання, прийняла авторку з таким багажем, що я досі дивуюся, як ти не кинулася стрімголов геть і подалі. Ти — диво, і я назавжди вдячна за твою важку працю, розуміння і взагалі твою потрясність. Також дякую Крістін Нельсон за те, що прочитала ті незграбні перші сторінки і збагнула, що ми з Даніель ідеально пасуємо одна одній; я дуже вдячна, що ти була з нами в цій пригоді від самісінького початку.

Своїм дивовижним редакторкам Емілії Родс і Зої Вол­тон — ви геніальні. Дякую за кмітливі зауваження та вдумливі настанови, які перетворили цю книжку на щось значно більше, ніж я могла б уявити сама. Я в такому захваті від того, як вона розвинулася під вашим наглядом, і ще більше схвильована всім, що чекає далі.

Велика вдячність усім божевільно талановитим людям, які працювали над редактурою цього рукопису, аби відполірувати його до ідеального стану, а особливо моїй редакторці Ані Дебу й коректорці Елен Фаст — ви надзвичайні! Також дякую Джимові Тірні за приголомшливу обкладинку (і бомбічний дизайн шифру!), а Франчесці Беральд — за «о господи, я не можу перестати задивлятися на фентезійні мапи!» *Очі-сердечка*

Дякую решті команд HMH Teen (США) і Penguin Random House (Австралія) за те, що з самого початку прийняли з розкритими обіймами мене і цю серію. М’якесенькі обіймашки й віртуальний тортик кожнісінькій людині, яка долучилася до процесу!

Величезна вдячність моїй агентці з закордонних прав Дженні Меєр за те, що продала цю серію в різні країни по всій земній кулі. Я майже впевнена в тому, що ти джин, який здійснює бажання, адже, наскільки я можу судити, завдяки тобі сталася магія. Я також божевільно вдячна своїй кіноагентці Мері Пендер і дочекатися не можу того, що попереду!

Моїм друзям-письменникам і подругам-письменницям, які давали мені поради, заохочували й підтримували в цьому Страхітливому Видавничому Світі, дякую ва-а-а-ам! Вас надто багато, аби назвати поіменно всіх, але особлива згадка — Сарі Дж. Маас за те, що мирилася з моїми майже сталкерськими повідомленнями в безбожні години дня і ночі (це ж не я винна, що ми на протилежних кінцях світу!), і Джессіці Таунсенд за сніданки під «давай швиденько, в нас обох дедлайн» (які однаково врешті все одно затягувалися на години… ой).

Обов’язково маю подякувати двом першим людям, які прочитали «Тюремну цілительку», — Анабель Пандіеллі і Пейдж Белфілд. Дякую за пристрасть, ентузіазм і (несамовиті) вимоги продовження. Ваша реакція — безцінна. Велике «дякую» всім неймовірним друзям, які були зі мною, близько і далеко, поки ця книжка була в процесі. Не можу дочекатися, коли знову вийду на свіже повітря й насолоджуватимуся життям разом з вами (ем, тобто коли ми знову зможемо побачитися… дякую, COVID, *зітхає*).

Мене невимовно благословив Господь, і я дуже вдячна Йому за те, що Він був зі мною на кожному кроці цієї подорожі. Я також вдячна за те, що в мене така чудесна сім’я, і я не була б там (і тією), де зараз, без них. Дякую вам — усім — за те, чим ви для мене є і що для мене зробили. Ця книга для вас.

Останнє — але не за важливістю — моїм неймовірним читачам, які були зі мною раніше чи долучилися з цією серією: дякую. Не можу дочекатися, доки покажу вам світ поза Заліндовом. Приготуйтеся, бо Ківина подорож тільки розпочалася!

Ексклюзивний бонусний розділ

ДЖАРЕН

Джарен не пригадував, коли востаннє почувався чистим… і коли йому востаннє не було боляче.

Так, він принц-наступник найбагатшого королівства у Вендераллі, але вже понад три тижні — в’язень у тюрмі Заліндов, і королівські розкоші доступні йому хіба вві сні. Це якщо йому взагалі щось снилося. Набагато частіше він просто відключався на своїх нарах у загальному приміщенні, яке ділив із сотнями в’язнів, виснажено западав у глибокий сон, майже в кому.