Навіть тепер, коли він міцно стискав кирку і бив по товстій вапняковій стіні в тунелях під в’язницею, його долала втома, яку супроводжували нав’язливі болі в плечах, руках, шиї та спині. Мозолі на долонях були постійно потріскані й закривавлені. Він знав: якби не тюремна цілителька Ківа Мерідан, він давно б заніс собі інфекцію.
Коли згадав про Ківу з її вугільно-чорним волоссям і очима яскравими, як смарагди, губ торкнулась усмішка. Він пам’ятав той день, коли отямився в Заліндові й розгубився, опинившись у лазареті, а вона нависала над ним із закривавленою голкою в руках. Він відреагував інстинктивно: відскочив і завмер тільки тоді, коли впіймав погляд Наарі і помітив у ньому засторогу — нагадування про те, де він… і чому.
Йому досі не таланило потоваришувати з тюремними бунтівниками. І прибуття Тільди Корентін також не дало результату, на який він сподівався: та була на порозі смерті. Джарен поміркував, скільки вона ще протягне, і спохмурнів: вона не побачить того дня. Нема жодних шансів, що вона переживе те, що на неї чигає.
Випробування Повітрям.
Перша з чотирьох її стихійних Ордалій повинна була от-от розпочатись, і Джарен знав, що до решти трьох Тільда не дотягне в її стані. Справи були такі: самопроголошеній Бунтівній Королеві дали додатковий тиждень на лікування, аби королівська сім’я — Джаренова сім’я — мала час приїхати з зимового палацу і стати свідками першого Випробування. Але Тільді не покращало, а її відстрочка скінчилась, адже його сім’я мала прибути у в’язницю з хвилини на хвилину.
У Джарена ледь серцевий напад не стався, коли він уперше почув, що вони приїздять до Заліндова. Він довго нишпорив, аби передати Наарі записку, яку та потім непомітно провезла у Васкін, де дала посланцеві чіткі вказівки доставити лист прямісінько його двоюрідному братові Кальдону. Там було благання до Кальдона вдати з себе Джарена, зіграти роль принца Деверіка протягом дня, аби не викликати підозр. Джарен міг хіба сподіватися, що Кальдон готовий це зробити і що його рідна сестра Міррин підіграє. Вони обоє знали рівно стільки, скільки Джарен наважився розповісти їм про місію (місію, яку він перебрав на себе, коли його товариш і вірний вартовий Ейдран зламав ногу, — Джарену довелося стати в’язнем замість нього). Він не досяг особливого прогресу, та його причини бути в Заліндові лишались актуальними. Треба дізнатися, що відбувається з рухом бунтівників. Він не міг зазнати невдачі зараз. І не зазнає невдачі. Дуже важливо, аби ніхто не дізнався, що він там, інакше він втратить шанс довідатися те, що принесе королівству спокій.
…А ще є зеленоока цілителька, з якою він також поки що не готовий прощатися.
Джарен витер з обличчя піт, розмазуючи по шкірі тунельний пил, і продовжив роботу, водночас міркуючи, що в Ківі Мерідан так його приваблює. Це не врода, хоча вона й вродлива. Навіть недогодована і вдягнена в сіре тюремне вбрання, вона випромінює якесь світло, від чого просто неможливо звертати увагу на когось іншого, коли вона поруч. Але є навіть більше. Його вражало її серце, її нестримне співчуття всім, від найзатятіших злочинців до наймиліших дітей.
Ще одна усмішка торкнулася Джаренових губ, коли він подумав про Тіппа — хлопчика, котрий непохитно захищає Ківу і, подобається їй це чи ні, любить її як рідну сестру. Джарен знав, що Ківа мучиться через це: вона не приховувала свого прагнення триматися на відстані від будь-якої людини в тюрмі, і він розумів чому. Він навіть не міг уявити кошмари її минулого, кількість людей, на яких вона мусила вирізати «З», а тоді спостерігати, як вони в’януть від тяжкої праці і зникають у вічносвіті. Єдине, що вона знала за ті десять років, — це смерть. Цілком природно, що вона звела довкола себе стіни, навіть із такими, як Тіпп, хто рішуче налаштований їх пробити.
Джарен не пробиватиме. Він остерігався, що вона відштовхне його надто далеко й він більше до неї не дотягнеться. Але це не означає, що він збирається здатися. Стіни він не ламатиме, але продовжить стукати, доки вона його не впустить.
Вона варта того, аби чекати.
Він знав це, як знав власне ім’я.
І коли він здобуде інформацію, по яку прийшов у Заліндов, то піде… і знайде спосіб забрати Ківу з собою. І Тіппа також.
Джарен скривився, вже знаючи, як піде та розмова. Ківа за характером схильна пробачати, але їй не припаде до вподоби, що він брехав їй з миті знайомства. Він без радості чекав, коли правда вийде на світло; але якщо це означає, що він звільнить її з місця, де вона, безперечно, не заслуговує бути, він витерпить наслідки свого обману. А тоді зробить усе, що буде йому під силу, аби наново заслужити її довіру.