— Що с-сталося? — запитав Тіпп приглушеним шепотінням.
— Королівство повстало, вимагаючи страти Торвіна, — відповіла Ківа. — Без союзників і допомоги поранений король не мав іншого вибору, крім як тікати. Йому вдалося дістатися далеко в гори Танестра, тоді йому стало не під силу подорожувати далі.
Тіпп охнув:
— Він помер?
— Ніхто не знає напевне. — Ківа знизала плечима. — Поки королева продовжувала правити ще багато років, до самої смерті, Торвін не повернувся по корону, яка належала йому. Але були перешіптування між тими, хто намагався його відшукати, між тими, хто не вірив брехням Сани і повстав проти неї. Декого стратили, інших ув’язнили, але кажуть, що багато хто врятувався втечею, як сам Торвін. Чи ті бунтівники знайшли свого короля-вигнанця, чи ні… — Ківа знову знизала плечима.
— То от звідки з-з’явилися бунтівники, — випалив Тіпп, в його голосі була нотка захвату.
— Якшо перегуди не брехливі, — припустив Мот, — то Тільда Корентін — Торвінова пра-пра-пра-якась-там-внука, так? Ну і ще кілька «пра» там зверху?
— Ймовірно, — сказала Ківа, її погляд пурхнув до жінки.
— Але якшо твоя байка діло каже, то вона не бунтарка, еге ж? Жоден з них, — зазначив Мот. Він пробігся пальцем по своїй вкритій щетиною щелепі. — З того, шо я чув, у Сани з Торвіном спільних спадкоємців не завелось, але вони собі мали дітей по окремости, коли розійшлися. Обидвоє родів продовжилися. А то значит, шо спадкоємці Корентіна мают повне право на трон Евалону. Вони ніякі не повстанці. То якшо в них є та магія, ясне діло, бо ж то буде справдешнім доказом, нє хіба?
Всі подивилися на Тільду, усвідомлення прийшло до них одночасно.
— К-королівська сім’я вся має сили стихій, як Сана, — зауважив Тіпп. — Тож якщо Тільда дійсно веде свій рід від Торвіна, хіба вона не повинна мати силу з-зцілення? Вона б тоді не б-була такою хворою, так?
Ківа усвідомила, що вони всі чекають її відповіді, тож зробила безпомічний жест і відповіла:
— Я не знаю… можливо, вона тільки інших може зцілювати, а себе ні? Можливо, магія передається через покоління? Можливо, вона взагалі не Торвінова родичка, і це просто один з випадків, коли одну людину вважають іншою?
— Багацько всяких «можливо», — пробурмотів Мот. — Але мені до шмиги твоя оповідка про походження, то я буду собі думати, шо вона Торвінова пра-якась-там-внучка і шо оте все решта було, чисто як ти там наговорила.
— Не вір всьому, що чуєш, Моте, — сказав Джарен з поблажливою, але все одно кривуватою посмішкою на обличчі.
Ківа підняла до нього брову. Джарен піймав її погляд і знизав плечима:
— Я чув тисячу версій легенди про Торвіна й Сану. Як знати, котра правдива?
— Король з королевою, напевно, думають, що в цьому щось є, інакше не відчували б такої загрози через те, що вона символізує, — зазначила Ківа, нахиляючи підборіддя в напрямку Тільди.
— Король і королева походять з роду Валлентіс, — розмірковував Мот. — Вони Сані — пряма рідня… ну, королева принаймні. Вони мусять прислухатися до всяких балачок, хіба нє? Особенно про Бунтівну Королеву, яка може прям з-під них трон взяти й висмикнути.
Ківа стиснула пальцями перенісся.
— Ми можемо, будь ласочка, припинити про це розмовляти? Мені потрібно повертатися до роботи.
— В мене є з-запитання, — сказав Тіпп, підстрибуючи на своєму місці. — Воно коротке, ч-чесно.
— Опусти руку, Тіппе, — виснажено простогнала Ківа.
Він послухав її, але так і підстрибував, доки запитував:
— Як їхня м-магія працює? Т-торвінова і Санина? І родини Валлентіс… в них всіх с-сили стихій. Ну, не в к-к-короля, але в королеви та їхніх спадкоємців. Як в-вони… — він зробив пальцями різкий рух, наче з них вистрілили уявні іскри, — викликають м-магію?
Ківа примружилася до хлопчика: