— Ну, цілителько? — спонукав Кістяний. — Можеш розбудити її? Ми з нею ще не закінчили. Час для другого раунду.
— Точніше, третього! — погукав інший вартовий.
— Четвертого! — долинув ще один голос.
Кістяний загиготів, і цього разу Ківа боялася, що їй не вдасться проковтнути свої відчуття. Стискаючи долоню в кулак настільки міцно, що нігті різали шкіру, вона використала біль для того, щоб заземлитися. Лише коли була впевнена, що може розтулити рота без ризику, вона відповіла:
— Я не можу розбудити її. Вона мертва.
Досі звучала пісня, приспів відлунював Ківину заяву.
«Моя любове, моя любове, я чекатиму тебе, доки ми врешті не побачимось у вічносвіті».
— Тобто як це — мертва? — перепитав Кістяний.
Коли Ківа відповіла, в її голосі не було жодного виразу:
— Мертва в сенсі нежива.
— Я знаю, що означає мертва, ти мала…
— Що тут відбувається?
Ківа ледь не зомліла від полегшення, почувши голос Наарі, і, обернувшись, побачила, що та стоїть при вході в кімнату, її очі звузилися, вона уважно розглядала приміщення.
— А на що схоже? — пробелькотів невідомий вартовий десь позаду, погладжуючи руку жінки, яка гиготіла, обіймаючи його. — В нас вечірка. Давай до нас, Арелл. Трохи дай собі волю. — Він з гиканням засміявся і тицьнув у Наарі пальцем: — Але в тебе однаково не вийде.
Не було нічого навіть віддалено смішного в тому, що пробелькотів вартовий. І в тому, що він робив.
— Цілителько, ти потрібна в лазареті, — повідомила Наарі, її очі спалахнули від злості, хоча Ківа й знала, що то не на неї спрямовано.
— Ану зачекай, — сказав Кістяний, простягаючи руку й хапаючи Ківу за руку. Його хватка була настільки міцною, що вона скривилася, усвідомлюючи: якщо він натисне ще хоча б трішки сильніше, то зламає їй зап’ястя.
По шиї скотилася краплина поту, і вона завмерла на місці, ледве дихаючи.
— Ми щойно втратили одну зі своїх дівчат, — заявив Кістяний Наарі, рухаючи підборіддям у бік жертви передозування. — Нам потрібно кимось її замінити.
Ківині нутрощі зірвалися їй в п’яти.
— Цілителька потрібна в лазареті, — повторила Наарі, її голос був твердим. Вона не зрушила від входу, але атмосфера в кімнаті змінилася — відчуття напруги випромінювалося з того місця, де вона стояла. Попередження, погроза, обіцянка.
— Цілителька може піти в лазарет, — прошипів Кістяний. Він посилив хватку настільки, що Ківа відчула, як її кістки почали тертися одна об одну, і їй довелося стримати стогін. — Але вона може піти після.
— Тоді сам поясниш Наглядачеві, чому йому довелося чекати.
То було так, наче Наарі використала магію: її слова змусили Кістяного відпустити Ківу настільки швидко, що вона аж спіткнулася.
— Чого ти не сказала, що її Рук чекає? — роздратовано мовив він. Ківі ж він кинув: — Забирайся звідси.
Вона з полегшенням зробила крок уперед, але він знову простягнув до неї руку і, вхопивши за зап’ястя й стиснувши її вже й так вдарену плоть, нахилився й прошепотів:
— Розкажи про це Наглядачеві, і ручна ти в нього чи ні, наступного разу, коли ми влаштуємо вечірку, ти будеш тут. Але не в ролі цілительки… ти будеш тут для четвертого раунду. І п’ятого. І шостого. — Він стиснув міцніше. — Зрозуміло?
Ківа кивнула, вона зосередила всі зусилля, аби не дозволити сльозам болю виступити на очах.
— Отак, оце хороша мала цілителька, — наспівно протягнув Кістяний, нарешті відпускаючи її і даючи стусана поміж плечі, підштовхуючи вперед. — Гарної решти ночі.
Ківа на тремтячих ногах підійшла до Наарі, яка простягла до неї руку, але зупинилася, коли Ківа помітно відсахнулася.
Рука Наарі впала, в її погляді з’явилося стільки хвилювання, що Ківа на неї не дивилась, інакше вона могла втратити контроль над усім, чому вона так відчайдушно намагалася не дати вирватися.
«Вона надто зайнята тим, що розставляє ноги для вартових, нє? Надто багацько розваг, аби перейматися тим, щоб ми всі тут вижили, правду кажу?»
Заліндовська сука.
Княжна смерті.
Шльондра-цілителька.
Ківа обрала таке життя. Обрала покірність Наглядачеві, обрала дозволяти вартовим вказувати їй і поводитися з нею так, як вони вважали за належне, доки це означало, що вона виживе.
Але це означало, що на неї не впливало те, з чим вона щойно зіткнулася, що її не травмувало те, що вона побачила жінку з передозуванням… знаючи, що це могла бути й вона.