Фло серйозно кивала.
— Зазвичай я отримую всілякі повідомлення. Мама каже, що в мене вроджений зв’язок із позаземним.
— Ого, — відказала Ніна з удаваною серйозністю. Але саркастичні нотки в її голосі вчувалися.
— І що вона тобі сказала? — швидко запитала, щоб врятувати від чергового ляпсусу. — Минулого разу?
— Йшлося про діда, — відповіла Фло. — Він казав бабусі, що був щасливий, і вона може виходити заміж, якщо схоче. Так, усі готові? Розпочнемо?
— Готові, як ніколи, — відгукнулася Клер. Вона лигнула залишки вина і поставила келих. — Що робити?
Фло жестом попросила нас сісти ближче.
— Отже, покладіть руки на планшетку. Але обережно, не намагайтеся нею керувати, ви лише провідник для зовнішніх імпульсів.
Ніна закотила очі, але кінчики пальців поклала. Том і я приєдналися й собі. Останньою доторкнулася до ручки Клер. — Готові?
— Готові, — відповіла Клер.
Фло зробила глибокий вдих і заплющила очі. У сяйві свічок її обличчя пашіло, ніби його запалили десь ізсередини. Зіниці бігали в різні боки під повіками, шукаючи те, що вона побачити не могла.
— Чи є тут дух? Чи готовий він відповідати на запитання? — виразно промовила Фло.
Планшетка ледве-ледве провернулася, проте жодного руху, що мав би значення, здійснено не було. Ніхто її не штовхав, це точно.
— Чи є тут дух? — серйозно повторила Фло. Я бачила, як Ніна намагається приховати посмішку. Планшетка зарухалася більш спрямовано.
Т.
— Bay! — Фло вхопила повітря. Підняла очі, її обличчя заливало світло. — Ви це бачили? Таке враження, що її штовхнув магніт. Хтось відчув?
Я відчула щось подібне, проте мені здалося, що хтось із нашого кола її туди потягнув. Я змовчала.
— Чи він той, за кого себе видає? — завзято вела далі Фло.
Планшетка знову зарухалася.
Те… кі… пауза… те… кі…
— «Кі» означає «хто» французькою, — знову вдихнула Фло. — Можливо, наш дух із Франції?
Л…
Том та Ніна вибухнули сміхом, коли нарешті планшетка показала А. Навіть Клер стримано гмикнула. Планшетка повернулася до краю папірця й полетіла на підлогу під наше гиготіння.
Фло роздивлялася аркушик якусь мить, не розуміючи жарту. Урешті-решт, до неї дійшло. Вона навколішки відлізла від столу, склавши руки на грудях.
— Ясно, — вона подивилася на Клер, Тома, потім перевела погляд на мене. Я намагалася виглядати серйозною. — Хто це зробив? Це вам не жарти! Тобто, так, це весело, проте якщо будете махлювати, ми не дізнаємося правди! Томе?
— Це не я, — Том простяг долоні. Ніна натягла на обличчя маску святенниці, проте я підозрювала, що то її рук справа.
— Хоч би хто це був, — обличчя Фло палало від обурення, — я не вражена. Мені вже довелося пережити ваші спроби зруйнувати…
— Флорсі, ну що ти, — Клер поклала руку їй на плече. — Заспокойся, гаразд? Це ж лише жарт. Вони більше не будуть. Обіцяєте? — вона строго подивилася на кожного з нашого кола. Ми одразу посерйознішали.
— Гаразд, — напружено відповіла Фло. — Це остання спроба! Якщо влаштовуватимете бедлам, я все приберу й гратимемо… Гратимемо в настільну гру-вікторину.
— Оце так погроза, — серйозно зазначив Том, хоча кутики його рота тремтіли. — Обіцяю бути янголом. Не лякай мене рожевим сектором.
— Ок, — погодилася Фло, глибоко вдихнула й почекала, поки ми знову не вмостимо пальці на планшетці. Вона смикалася, я бачила, як Нінині плечі танцюють через намагання стримати сміх, проте вона закусила губи й угамувалася лише після вбивчих поглядів Клер.
— Пробачте за легковажність декого з кола, — звернулася вдумливо Фло. — Чи тут дух? Чи готовий він відповідати на питання?
Цього разу планшетка рухалася повільніше, ніби пливла з власної волі. Без варіантів, вона знову окреслила Т, потім зупинилася.
— Ви друг когось із присутніх? — Фло натужно дихала.
— ? — показала планшетка.
От тепер не думаю, що хтось штовхав. Мушу визнати, інші відчули те саме. Сміх стих. Навіть Клер дещо зніяковіла:
— Знаєш, Флорсі, я не певна… — Том погладив її руку.
— Сонечко, все гаразд, я купу разів робив це з моєю тіткою у дитинстві. Це не зовсім духи, це підсвідомість учасників, що творить слова. Іноді результати вражають.
— Чи є тут хто? — Фло заплющила очі. Її пальці ледве торкалися планшетки. Вона її точно не контролювала. Планшетка знову ворухнулася, почала викручувати літери, ніхто її не тримав. Том читав їх уголос.