Засліплений від страху слізьми, він подався геть із запиленої німої зали. Назад під слабке світло дня, що хилився до вечора.
— Що сталося? — запитав його Дон Денні, коли він повернувся до групи.
— Нічого, — відповів Джо.
— А вигляд маєш такий, ніби наляканий до чортиків, — різко мовила Пет Конлі.
— Нічого! — він дивився на неї з глибокою ворожістю, що межувала з люттю.
— Поки ти був там, чи не траплялася тобі раптом на очі Еді Дорн? — запитала у нього Тіппі Джексон.
— Вона зникла, — пояснив Джон Ілд.
— Але ж вона щойно була тут, — запротестував Джо.
— Вона весь день скаржилася на жахливий холод і втому, — сказав Дон Денні. — Можливо, повернулася до готелю. Здається, Еді згадувала раніше, що хотіла б прилягти й подрімати одразу після церемонії. Вочевидь, із нею все гаразд.
— Вочевидь, вона мертва, — сказав Джо, а тоді звернувся до всіх присутніх:
— Я думав, ви вже зрозуміли. Якщо хтось із нас відірветься від групи, він не виживе. Те, що трапилося з Венді, Елом і Ранситером… — Чип замовк.
— Ранситер загинув від вибуху, — зауважив Дон Денні.
— Ми всі загинули від того вибуху, — мовив Джо. — Я знаю, оскільки мені про це розповів сам Ранситер. Він написав це на стіні чоловічої вбиральні у нашій нью-йоркській штаб-квартирі. І я бачив це знову…
— Те, що ти говориш, — божевілля, — різко перебила його Пет Конлі. — То Ранситер мертвий чи ні? Ми мертві чи ні? Спершу ти говориш одне, потім — інше. Ти не міг би бути послідовнішим?
— Спробуй бути послідовним, — вставив свої п’ять копійок Джон Ілд. Всі інші, з напруженими й перекошеними від хвилювання обличчями, лише кивали на знак згоди.
— Я можу вам сказати, про що йшлося у тому графіті. Я можу розповісти про зношений магнітофон та інструкцію до нього, можу розказати про рекламний відеоролик Ранситера та записку, яку ми знайшли у блоці сигарет у Балтиморі, можу переказати вам зміст етикетки на пляшці «Еліксиру Убікь». Однак я не можу звести це все докупи. В усякому разі нам треба дістатися до готелю, де ви зупинилися, й відшукати Еді Дорн, перш ніж вона зсохнеться і незворотно згасне. Де тут можна знайти таксі?
— На час нашого перебування тут мортуарій надав нам машину, — сказав Дон Денні, вказуючи на автомобіль. — Он той Pierce-Arrow.
Вони поспішили до авто.
— Всі сюди не помістяться, — сказала Тіппі Джексон, коли Дон Денні ривком відчинив важкі залізні двері й сів у машину.
— Спитайте Бліса, чи можна взяти Willys-Knight, — сказав Джо. — Він завів двигун Pierce-Arrow і, як тільки всі, хто зумів втиснутись, були вже всередині, виїхав на сповнену метушливого руху головну вулицю Де-Мойна. Willys-Knight котився одразу за ними, скорботно сигналячи клаксоном, щоб повідомити Джо про свою присутність.
Розділ 12
Приготуйте в тостері смачний «Убік», виготовлений лише зі свіжих фруктів та овочевого кондитерського жиру. «Убік» перетворить ваш сніданок на бенкет і подарує енергію на весь день! Безпечний, якщо дотримуватись інструкції.
«Ми гинемо одне за одним, — думав Джо Чип, кермуючи великим автомобілем у потоці машин. — Щось не те з моєю теорією. Оскільки Еді увесь час перебувала разом із групою, то повинна була б бути в безпеці. А я… Це мало б трапитися зі мною, — подумав він. — Десь під час того повільного перельоту з Нью-Йорка».
— Ось як нам слід діяти, — звернувся він до Дона Денні. — Якщо хтось почуватиметься втомленим, — а це, схоже, найперший симптом — то мусить одразу сказати про це іншим. І ця людина не повинна відходити від групи.
Повернувшись обличчям до тих, хто сидів позаду, Дон сказав:
— Всі почули? Щойно хтось із вас відчує втому, навіть незначну, одразу повідомте про це містеру Чипу або мені. — Він повернувся до Джо. — А потім що?
— А потім що, Джо? — повторила запитання Пет Конлі. — Що нам робити потім? Скажи нам, як діяти, Джо. Ми слухаємо.
— Мені здається дивним, — відповів їй Чип, — що ти й досі не скористалася своїм талантом. Як на мене, ситуація для цього просто ідеальна. Чому ти не можеш повернутися на п’ятнадцять хвилин і вмовити Еді Дорн нікуди не йти? Зроби те, що робила, коли я вперше познайомив тебе з Ранситером.
— Містеру Ранситеру мене відрекомендував Джі Джі Ешвуд, — сказала Пет.
— Отже, ти нічого не зробиш, — підсумував Джо.
Семмі Мундо захихотів і сказав:
— Учора за вечерею міс Конлі й міс Дорн посварилися. Міс Конлі її не зносить, ось чому вона не хоче допомогти.