— Це вже дурня якась,— буркнув Страйк, який лишив хрест на приладовій панелі й саме вилазив з машини, поглядаючи на
— Що там? — спитала Робін, обходячи авто і стаючи поруч з ним.
— Він називається «Білий кінь».
— На честь отого на пагорбі,— мовила Робін, коли разом рушили через дорогу.— Глянь на вивіску.
На дошці на дерев’яній жердині було зображення дивної крейдяної фігури, що її вони бачили.
— Паб, де я познайомився з Джиммі Найтом, теж називається «Білий кінь»,— сказав Страйк.
— «Білий кінь»,— мовила Робін, коли піднімалися східцями до пивного саду (Страйк кульгав помітніше, ніж раніше),— це одна з десятьох найпопулярніших назв для пабів у Британії. Я читала статтю. Швидше, он звільняють столик — займай, а я принесу напої.
В пабі з низькою стелею було велелюдно. Робін спершу сходила до жіночої вбиральні, де зняла і пов’язала навколо талії куртку, а також помила обпечені руки. Шкода, що не знайшла на зворотному шляху від Стеда-котеджу щавлю від кропив’яних опіків — але тоді її увага була віддана головно Страйкові, який ще двічі мало не впав, шкутильгав, злився на себе, грубо відмовлявся від допомоги й важко спирався на ціпок, що його вона зробила з гілляки.
Дзеркало показало Робін, яка вона брудна й розхристана в порівнянні з заможними представниками середнього класу, яких вона щойно бачила в пабі. Але вона квапилася повернутися до Страйка й обговорити ранкові справи, тож так-сяк зачесалася, стерла зелену пляму на шиї і стала в чергу по напої.
— Дякую, Робін,— щиро мовив Страйк, коли вона повернулася з пінтою «Аркеллз вілтшир голду», і підштовхнув до неї меню.— А, чудово,— додав він, зробивши ковток.— То котрі найпопулярніші ?
— Вибач?
— Найпопулярніші назви пабів. Ти казала, що «Білий кінь» у першій десятці.
— А, точно... це чи «Червоний лев», чи «Корона», не пригадаю, котра саме.
— У мене вдома найпопулярніша «Вікторія»,— ностальгійно мовив Страйк.
Він уже два роки не був у Корнволлі. Згадався паб — квадратна потинькована будівля з побіленого корнволльського каменю, поруч з якою звивалися сходи до бухти. Саме в цьому пабі його вперше обслугували, не попросивши посвідчення,— тоді Страйк мав шістнадцять років і на кілька тижнів опинився в тітки й дядька, бо життя матері вчергове увійшло у фазу хаосу.
— А у нас — «Гнідий кінь»,— сказала Робін і собі згадала паб у містечку, яке завжди вважала рідною домівкою. Теж побілений, він стояв на вулиці, яка відходила від ринкового майдану в Мессемі. Там вона разом з друзями святкувала складені на «відмінно» іспити, а тоді по-дурному посварилася з Метью, і він пішов, а вона не стала наздоганяти і лишилася з друзями.
— Чому «гнідий»? — спитав Страйк, який уже наполовину випив пиво і розкошував на сонечку, витягнувши хвору ногу.— Чому не просто «рудий»?
— Ну, бувають і руді коні,— відповіла Робін,— але гніда масть — то інше. Є чорні мітки — ноги, грива, хвіст.
— А якої масті був твій поні... його звали Ангус, так?
— Як ти запам’ятав? — здивувалася Робін.
— Не знаю,— відповів Страйк.— Так само, як ти запам’ятала назви пабів. Деякі речі просто осідають у голові, правда ж?
— Він був сірий.
— Тобто білий. Це все жаргон, щоб некіннотні плебеї плуталися, так?
— Ні,— засміялася Робін.— У сірих коней під білим хутром чорна шкіра. А істинно білі...
— ...помирають малими,— закінчив Страйк, і тут підійшла офіціантка. Замовивши бургер, Страйк знову закурив, і коли нікотин торкнувся мозку, його охопило щось на взір ейфорії. Пінта пива, спекотний серпневий день, робота за добрі гроші, скоро принесуть їжу, і ще — навпроти сидить Робін, їхню дружбу поновлено коли не до того рівня, який був до її медового місяця, то максимально близько... адже тепер вона заміжня. Тут і тепер у пивному саду — навіть попри біль у нозі, утому і нез’ясовані, заплутані стосунки з Лорелеєю — життя здавалося простим і сповненим надій.
— Групові допити — то завжди погана ідея,— сказав він, видихаючи дим убік від обличчя Робін,— але цікаві між Чизвеллами протитечії, правда? Я далі оброблятиму Іззі. Гадаю, поза товариством рідних вона стане говіркішою.
«Іззі зрадіє обробці»,— подумала Робін і дістала мобільний.
— Маю тобі дещо показати. Дивися.
Вона відкрила фото вечірки на день народження Фредді Чизвелла.
— Оце,— вказала вона на бліде і нещасне дівоче обличчя,— Ріяннон Вінн. Вона була на святкуванні вісімнадцятиріччя Фредді Чизвелла. Схоже...— вона покрутила фото, наводячи фокус на групу в білих одностроях,— що вони разом були у збірній Великобританії з фехтування.