Читаючи перелік навпаки, Страйк бачив, як зв’язок кожного підозрюваного з небіжчиком ставав чимдалі менш глибоким, побіжнішим, аж поки список не закінчився Джиммі Найтом, який просто вимагав сорок тисяч фунтів.
Страйк усе проглядав і проглядав список, ніби чекав побачити між своїм гострим щільним почерком щось неочікуване — так тривимірний образ постає зі скупчення кольорових крапок. Але на думку спало лише одне — що в цій справі щось незвичайно багато пар: подружжя й коханці — Ґерайнт і Делла, Джиммі та Флік; сестри й брати — Іззі та Фіззі, Джиммі та Біллі; дует спільників-шантажистів — Джиммі та Ґерайнт; і поплічники кожного з шантажистів — Флік та Аамір. Складалася навіть квазібатьківська пара з Делли й Ааміра. І лишалося двоє людей, яких у пару об’єднувала ізольованість від решти членів тісного родинного кола: вдова Кінвара і Рафаель, небажаний син-чужинець.
Страйк несвідомо постукав ручкою по записнику, міркуючи. Пари. Вся історія почалася з пари злочинів: Чизвелла шантажували, Біллі заявив, що став свідком дітовбивства. Від самого початку Страйк намагався відшукати зв’язок між ними, не вірячи, що то дві окремі справи, хоча на перший погляд зв’язок між ними проглядав лише у кровній спорідненості братів Найтів.
Перегорнувши сторінку, він переглянув нотатки під заголовком «Місця». Кілька хвилин поміркувавши над власними записами про питання доступу до будинку на Ебері-стріт і місцеперебування (подеколи невстановлене) підозрюваних на момент Чизвеллової смерті, Страйк зробив позначку: не забути, що Іззі досі не передала йому контактів Тіґан Бутчер, стайничої, яка може підтвердити, що коли Чизвелл у Лондоні задихався в поліетиленовому пакеті, Кінвара була вдома, у Вулстоуні.
Він знову перегорнув сторінку: «Речі»,— і тоді відклав ручку і розклав зроблені Робін фото, зробивши колаж з місця злочину. Придивився до золотого спалаху в кишені мерця, тоді до зігнутої рапіри в затіненому кутку.
Страйкові здавалося, що ця справа просто засмічена речами, які опинилися в дивних місцях: рапіра в кутку, пігулки «лахесіс» на підлозі, дерев’яний хрест із кропив’яної хащі на дні лощовини, балон з гелієм і гумовий шланг у будинку, де зроду не бувало дитячих святкувань... але його утомлений мозок не бачив тут ні відповідей, ні алгоритмів.
Урешті-решт Страйк допив пиво, поцілив порожньою бляшанкою у смітничок на тому боці кухні, розгорнув чисту сторінку записника і почав писати перелік справ на неділю (дві години якої уже минули).
1. Подзвонити Вордлу.
Переслати записку з квартири Флік.
За можливості спитати про новини в розслідуванні.
2. Подзвонити Іззі.
Показати записку.
Спитати: чи знайшли затискач Фредді?
Де шукати Тіґан?
Номер Рафаеля.
Якщо можл., номер Делли Вінн.
3. Подзвонити Барклею.
Повідомити новини.
Хай знову слідкує за Джиммі та Флік.
Коли Джиммі відвідує Біллі?
4. Подзвонити в лікарню.
Спробувати потрапити до Біллі, коли Джиммі немає.
5. Подзвонити Робін.
Хай влаштує розмову з Рафаелем.
6. Подзвонити Деллі.
Спробувати домовитися про зустріч.
Трохи подумавши, Страйк дописав ще один пункт:
7. Купити чай/пиво/хліб.
Потім Страйк навів лад у папці Чизвелла, викинув уміст переповненої попільнички у смітник, ширше відчинив вікно, впускаючи холодне свіже повітря, і пішов у туалет, почистив зуби, вимкнув світло і повернувся до спальні, де так і жевріла самотня лампа.
Утома й пиво послабили його захист, і спогади, що їх Страйк хотів би поховати, пробралися у свідомість. Роздягаючись і знімаючи протез, він раз у раз повертався до кожного слова, яке сказала йому Шарлотта за тим столиком на двох у «Франко», пригадував вираз її зелених очей, аромат «Шалімару», що долинав до нього крізь часниковий дух ресторану, її тонкі білі пальці, що гралися хлібом.
Страйк заліз у ліжко між холодні простирадла і, заклавши руки за голову, лежав і дивився в морок. Він і хотів би лишитися байдужим, але насправді його самолюбство роздулося на думці, що