Наша дорога не така рівна, як хотілося б. Підйом буває крутий, ноги часто грузнуть у піску. Але я добре пам’ятаю, як у дні юності, варто було мені подолати довгий піщаний косогір, і відразу виникав хрест далекої церкви і йти ставало набагато легше. Поки що ми не побачили такого ж ясного орієнтира. Чи вже побачили? Може, наш головний орієнтир — Європа?
Я твердо знаю, що покоління моєї дочки, я вже не кажу про покоління онука, побачать «вступ» до Європи і України, і Росії, але повторюю: за головними показниками на душу населення і по добробуту народу Україна не буде позаду Росії. Дотепер мої передбачення збувалися.
Ілюстрації
Скіфська баба. Скіфи — стародавні напівкочові племена, які населяли Причорномор’я (між Дунаєм та Доном).
Золота пектораль (металеве нашийне оздоблення) жриці богині родючості Деметри з кургану Велика Близниця на Таманському півострові. IV с. до н. е.
Руїни Херсонеса Таврійського — античного міста в Криму. В Херсонесі прийняв хрещення великий князь Київський Володимир.
Ганна Ярославна. Біля 1024-1075. Дочка Ярослава Мудрого, з 1049 — дружина французького короля Генріха І. Французька мініатюра.
Саркофаг Ярослава Володимировича (Мудрого, 978-1054), великого князя Київського з 1019.
Храм святої Софії в Києві. Головний православний храм домонгольської Русі. Був закладений за княжіння Ярослава Мудрого на місці переможної битви киян з печенігами, освячений в 1032 році Середньовічна західноєвропейська гравюра.
Успенський собор. 1239. Чернігів.
Данило Романович (Галицький). Біля 1201-1264. Князь волинський, з 1238 — галицький.
Корона Данила Галицького.
Михайлівський Золотоверхий монастир. 1108-1113. Перебудований у XVIІ—XVIIІ ст. Малюнок першої половини XIX століття
Святі Борис і Гліб. Молодші сини київського князя Володимира Святославича.
В міжусобній боротьбі були вбиті за наказом їх старшого брата Святополка (Окаянного). Ікона XIII ст.
Оранта (Богородиця, яка молиться). Ікона Покрова. Фреска в київському Софійському соборі.
Княжий Київ. Реконструкція.
Литовський князь Дмитро Іванович Вишневецький («Козак Байда») — гетьман, засновник Запорізької січі. Загинув у турецькому полоні в 1564.
Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657), гетьман війська Запорізького з 1648, засновник Козацької держави. Очолив Переяславську раду (1654), яка проголосила возз’єднання України з Росією.
Княжий Київ. Реконструкція.
Козацьке поселення. Середньовічна гравюра.
Кодак. Фортеця XVI І—XVIII ст. Село Старі Кайдаки біля Дніпропетровська
Петро Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) 1570-1622. Гетьман українського реєстрового (правобережного) козацтва з 1614.
Козацька атрибутика і символіка. Надпис на печатці: «Печатка славного війська запорізького низового».
Данило Апостол. 1654-1734. Гетьман Лівобережної України з 1727.
П. Л. Полуботок. 1660-1723. Наказний гетьман Лівобережної України в 1722-1723.
Пилип Орлик. 1672-1742. Соратник гетьмана Мазепи, Генеральний писар Гетьманщини (з 1707), гетьман (у вигнанні, після смерті Мазепи) Війська Запорізького, співавтор «Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» — першої української конституції.
К. П. Разумовський. 1728 -1803. Граф, останній гетьман Лівобережної України (1750-1764).
Андріївська (святого Андрія) церква у Києві. Побудована в 1747-1753 за проектом Б. Ф. Растреллі.