Багато ягід влітку – холодна зима.
Урожай на жолуді передвіщає холодну зиму.
Вологе літо і тепла осінь – довга зима.
Горіхи вродили рясно, а на гриби неврожай – зима буде сніжною і морозною.
Буремне літо – зима з заметілями.
Чим більші восени мурашники, тим суворіша зима.
Пізній листопад – на довгу зиму.
Рано опало листя з липи – зима буде лютою.
Снігурі прилітають у грудні – зима передбачається сувора.
Ознаки гарної погоди, спільні для всіх пір року
Зоря має промінь зеленуватого відтінку.
На небі багато зірок, Чумацький Шлях зоряний і світлий.
Сонце сідає червоне при безхмарному небі.
Сонце заходить за низьку суцільну хмару, а небо має зеленуватий відтінок.
Білі світлові кола навколо Сонця чи Місяця.
Місяць блідий.
Хмари повільно рухаються зі сходу або півночі.
Поступове послаблення чутності віддалених звуків.
Постійність північних і північно-східних вітрів.
Послаблення дощу або снігу надвечір.
Велика роса на траві.
Роса або іній після заходу сонця і зникнення після сходу.
Туман під час сходу сонця.
Дим іде прямо вгору.
Прикмети непогоди, спільні для всіх пір року
Небесні світила мають червоний колір (вітер, дощ); сліпо мерехтять зорі; при сході сонця – червоні хмари; тьмяний Чумацький Шлях; сонце заходить за низькі хмари, а небо в перистих хмарах (дощ і вітер); посилення чутності звуків; перисті хмари швидко рухаються із заходу або півдня; різка зміна напрямку вітру; туман вранці не розсіюється; дим стелиться донизу.
Погода весною
Зозуля кує на голому дереві – буде мороз.
Ранкове сонце здається зеленим – похолодає.
Місяць у туманному великому колі – через два дні буде гроза.
Грім у березні віщує заморозки.
Вранці чути грім – ввечері буде дощ.
З'явилась висока і крута веселка – буде вітер, а якщо полога і низька – дощ.
Сильно пахне жимолость перед дощем.
Костяниця і папороть за 15—20 годин перед дощем загинають листя догори.
Кульбаба стулює кульку парасолькою перед дощем.
Бджоли літають недалеко від вулика перед дощем.
Граки поводять себе неспокійно: зграями піднімаються вгору і стрімко падають вниз – на дощ.
Гуси сидять, заховавши голови під крила, – похолодає.
Журавлі летять мовчки, швидко і низько – очікуй негоди.
На теплу сонячну погоду навесні
Хмари пливуть високо.
Над лісом повітря здається синюватим.
Розцвітають дзвіночки первоцвіту.
Костяниця і папороть закручують лист донизу.
Зацвітає горобина.
Кульбаба легко розкидає пушинки.
Граки рано повертаються з півдня.
Жайворонок співає довго.
Кажани ввечері літають густо.
Кури в негоду ходять під дощем.
Ластівки почали лаштувати гнізда.
Соловей співає всю ніч.
Кішка спить черевом догори.
Чайки з півдня прилетіли – через три дні потепліє.
Погода на дощ влітку
Сонце сідає багряно або за хмару.
З'являється кільце навколо Сонця і Місяця.
Сонце припікає при хмарному небі.
Сині хмари чергуються з білими.
Зранку хмари у вигляді гір – ввечері злива.
Злива при сонці – дощ і завтра.
Дощова хмара шумить – буде град.
Глухий грім – тихий дощ, розкотистий – злива.
Вода в річках темнішає.
Вночі нема роси.
Дим стелиться над землею.
Цвіт акації обліплений бджолами.
Никнуть квіти картоплі.
«Плачуть» верба, черемха, вільха, осока, каштан.
Закриваються нагідки.
П'явки вилазять з води.
Бджоли повертаються до вулика пізно ввечері.
Метелики в сонячний день ховаються.
Горобці сидять набундючившись.
Ластівки літають низько над землею.
Коні качаються на спині.
Перед сухою теплою погодою
Зеленуватий місяць.
Посилюється вітер.
Швидко рухаються хмари.
Випадає рясна роса.
Бджоли не сідають на цвіт акації.
Хмарного ранку бджоли вилітають з вулика.
Зозуля кує довго.
Соловей співає без угаву цілу ніч.
На дощову погоду восени
Хмари йдуть низько з півдня на північ.
Небо затягнуте білими хмарами.
Стеляться важкі тумани.
Відволожуються сіль і цукор.
Сильно пахне вовча ягода.
Комахи ховаються в листі дерев.
Домашні птахи ховають голови під крило.
Кури ощипують пір'я.
Кішка тягнеться до води, п'є більше звичайного.
Собака стає кволим, мало їсть.
У корови твердішає вим'я.
На суху теплу погоду восени
Небо на ніч вкривається хмарами.
Ввечері або вночі з'являється туман і довго не розсіюється.
Холоднішає під час дощу.
У вересні гримить.
Дим піднімається догори.
Павутиння розстелюється на рослинах.
Багато павутиння в час бабиного літа.
Горобці збираються зграями і галасують.
На відлигу взимку
Білі зірки на небі.
Білий вогонь у печі.
Жар у печі гасне швидко.
Падає сніжна крупа.
На льоду виступає вода.
Перед снігопадом, хуртовиною
Сонце сходить червоне.
Сонце сідає у хмарах.
Хмари йдуть проти вітру.
Птахи сідають на сніг і кричать.
Перед ясним погожим днем взимку
Вечірнє небо червоніє.
Падає пухнастий сніг.
Дим з труби йде вгору стовпом.
Вітер дме з півночі.
Дрова, згораючи, потріскують.
Туман стоїть високо над землею.
Порипує сніг, голос чути далеко.
Ворони сідають головами в різні боки.
Горобці тихо сидять на деревах чи хатах.
Ось такий далеко не повний перелік прикмет, якими послуговувався наш народ для передбачення погоди. Правильність народних передбачень легко перевірити, використавши записи у щоденнику спостережень. Зрештою, знання цих прикмет може стати в нагоді всім, хто збирається на прогулянку до лісу чи до роботи в саду або городі.
Народний сонник
Тлумачення снів надзвичайно популярне в усіх народів світу і, мабуть, таке ж давнє, як і людство. Повсякденна свідомість народу, певне, ще з часів неоліту була тісно пов'язана із сновидіннями як явищами містичними, віщими тощо. З язичницьких часів дійшло до нас уявлення про сон як про чарівну істоту або чарівних істот – дітей богів підземного царства, при цьому сон залишається абстрактним поняттям. З народних уст нам відомо, що Сон – це «кудлатий чоловік з чотирма очима», добрий і не страшний, його помічницею виступає Дрімота. Вони мають дивовижну силу – насилати на людей сни, під час яких людина зустрічається з душами померлих предків, бачить фантастичні картини, пов'язані з її переживаннями та мріями.
Символіка снів змінювалась відповідно до розвитку суспільства, і, звичайно, давніх пластів лишилось обмаль. Кожна людина сприймає світ індивідуально і по-своєму тлумачить сновидіння, але система символів-пояснень спільна для всіх представників народу, хоча в невеликій кількості багатоваріантність все-таки існує. Цікавими в цьому плані були б дослідження колискових не як фольклорних перлин, а як трансформованих і пристосованих до побутових потреб ранніх язичницьких молитв-заклинань, присвячених Сну і Дрімоті – представникам «темного царства», але це не входить у наше завдання.