З цим чуттям завжди переживаю я наше свято державносте. Воно все зв'язується у мене з дорогими – незабутніми образами тих, хто дав нам право його святкувати, подібно до того, як величаві мелодії нашого гимну, що в цей день здаються особливо урочистими, а слова зобов'язуючими, – все зливаються з передсмертними стогнаннями тих, чий дух тоді тільки повірить у щирість і поважність нашого святкування, коли ми не словами-співами, а ділами докажемо нашу моральну вартість бути достойними свята.
Хай же в цей день ми глибше, як коли, відчуваємо велику вагу передсмертних заповітів наших лицарів!
Хай свято сьогоднішнє навчить нас шанувати пам'ять поляглих і бережно плекати традиції боротьби за українську державність, такі чисті і проречисті, такі ушляхетнюючі, бо і оправдані і скроплені святою кров'ю найкращих синів нації.
А найголовнішою з тих традицій буде: пам'ятати про неминучість відновлення боротьби тим самим знаряддям і під тими самими гаслами, що ними користувалися і ними одушевлялися жертви військових подій 1917—1920 pp.
Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло Незалежна Держава Українська – перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами не для потреб третього або другого з половиною чи якогось іншого Інтернаціоналу, а для устаткування і зміцнення власного державного добра і збагачення рідного народу.
Отже: не забуваймо про меч; учімося міцніше тримати його в руках, а одночасно дбаймо про підживлення нацією моральних елементів її буття – творчої любови до батьківщини, сторожкости до ворога та помсти за кривди, заподіяні ним, в симбіозі яких знайдемо вірний шлях до звільнення і програму для будівництва!
Великий чин наших лицарів вчить вірности ідеалам і вмінню підпорядковуватися. Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.
Біля гасла: Українська Народна Республіка – Українська Незалежна Держава об'єдналися всі справді активні сили нації в боротьбі за незалежність. Тільки в моральній атмосфері, утвореній тією боротьбою, могли з'явитись світлі постаті поляглих, тільки на цьому ґрунті могла зродитися жива легенда дальшої нашої боротьби, що живе невмирущою в душі нації і ферментує її сили на нові виступи.
Моральним чотирикутником – отим старокозацьким табором поставимося ми в переходові дні нашої історії до всіх негідних наступів на нашу єдність та вірність випробуваним ідеям. Скупчимося один біля одного з готовістю взаємної допомоги і перестороги, – і ми витримаємо всі «міри і проби» незалежно від того, чи вони походять з якогось Інтернаціоналу, чи від його клясократичного антиподу.
Вірність є основою не лише родинного життя. Вірність ідеям є підставою внутрішньої сили ширших громадських об'єднань, до національного включно.
Наша вірність тим ідеям, за які голови поклали незабутні лицарі збройної боротьби за українську державність з часів 1917—1920 pp., буде найкращою пошаною до світлої пам'яти їх, до великого чину їхнього життя, і нарешті, до розуміння глибокого змісту тієї думки, що її вклав законодавець в акт свята Української Державности.
Частина четверта
«…бо залишила ти темряву і полюбила світло»
Житія святих та апокрифи були неодмінною складовою духовно-культурного розвитку української людності протягом багатьох років. Поряд із затвердженими офіційною церквою агіографічними легендами – житіями святих поширення набували і позаофіційні тексти релігійної тематики, їх популярності сприяла наявність у них художнього вимислу, інакших, ніж усталені, святоучительних акцентів, прихована або й пряма опозиційність щодо церковної догматики та обрядовості.
Легенди, перекази, думи та пісні – непересічне фольклорне надбання українського народу. В них яскраво відбилася його етноментальність, найзаповітніші порухи душі, його мрії та прагнення до високих суспільних і особистісних ідеалів, глибока віра у власні вічно животворні й буйноквітні духовні сили. У збірнику представлено передовсім легенди з життя запорожців, думи, пов'язані з героїкою національно-визвольних змгань, пісні, що сягають віків, але залишаються популярними й улюбленими в народі донині.