Земля проклята!»Скоро Лях Бутурлак тоє зачуває,Кішку Самійла у щоку затинає:«Ой, – каже, – Кішко Самійлу, гетьмане запорозький!Будеш ти мене в вірі християнській укоряти,Буду тебе паче всіх невольників доглядати,Старії і новії кайдани направляти,Ланцюгами за поперек втроє буду брати!»То ті два турчина тоє зачували,До Алкана-паші прибували:«Алкан-пашо,Трапезонтськоє княжа, безпечно гуляй:Доброго і вірного ключника маєш —Кішку Самійла в щоку затинає,В турецьку віру ввертає!»То Алкан-паша, трапезонтськоє княжа,великую радость мало,Пополам дорогії напитки розділяло:Половину на галеру одсилало,Половину з дівкою Санджаковною уживало.Став [Лях Бутурлак] дорогії напитки пити-підпивати,Стали умисли козацьку голову ключника розбивати:«Господи, єсть у мене що іспити і ісходити,Тілько ні з ким об вірі християнській розговорити».До Кішки Самійла прибуває,Поруч себе саджає,Дорогого напитка метає,По два, по три кубка в руки наливає.То Самійло Кішка по два, по три кубка в руки брав,То у рукава, то у пазуху, сквозь третю хусту додолу пускав.Лях Бутурлак по єдиному випивав:То так напився,Що з ніг звалився.То Кішка Самійло да угадав:Ляха Бутурлака до ліжка вмісто дитяти спати клав,Сам вісімдесят чотири ключі з-під голів виймав.На п'яти чоловік по ключу давав:«Козаки-панове, добре майте,Один другого одмикайте,Кайдани із ног, із рук не кидайте,Полуночної години ожидайте!»Тогді козаки один другого одмикали,Кайдани із рук і із ніг не кидали,Полуночної години ожидали,А Кішка Самійло чогось догадав,За бідного невольника ланцюгами втроє себе прийняв,Полуночної години ожидав.Стала полуночная година наступати,Став Алкан-паша з войськом до галери прибувати.То до галери прибував, словами промовляв:«Ви, турки, яничари, помаленьку ячіте,Мойого вірного ключника не збудіте!Самі же добре помеж рядами проходжайте,Всякого чоловіка осмотряйте,Бо тепера він підгуляв,Щоби кому пільги не дав».То турки, яничари свічі у руки брали,Помеж рядів проходжали,Всякого чоловіка осмотряли,Бог помог – за замок руками не приймали.«Алкан-пашо, безпечно почивай!Доброго і вірного ключника маєш:Він бідного невольника з ряду до ряду посаджав,По три, по два старії кайдани і новії посправляв,А Кішку Самійла ланцюгами утроє прийняв».Тогді турки, яничари у галеру входжали,Безпечно спати полягали;А котрії хмельні бували, на сон знемагали,Коло пристані Козловської спати полягали…Тогді Кішка Самійло полуночної години дождав,Сам меж козаків устав,Кайдани із рук і із ног у Чорноє море пороняв;У галеру входжає, козаків побуджає,Саблі булатні на вибір вибирає,До козаків промовляє:«Ви панове-молодці, кайданами не стучіте,Ясини не вчиніте,Нікоторого турчина в галері не збудіте…»То козаки добре зачували,Самі з себе кайдани скидали,У Чорноє море кидали,Ні одного турчина не збудили.Тогді Кішка Самійло до козаків промовляє:«Ви, козаки-молодці, добре, братіє, майте,Од города Козлова забігайте,Турок, яничар впень рубайте,Котрих живцем у Чорноє море бросайте!»Тогді козаки од города Козлова забі[га]ли,Турок, яничар впень рубали,Котрих живих в Чорноє море бросали.А Кішка Самійло Алкана-пашу із ліжка взяв,На три часті розтяв, у Чорноє море побросав,До козаків промовляв:«Панове-молодці, добре дбайте,Всіх у Чорноє море бросайте,Тілько Ляха Бутурлака не рубайте:Между войськом для порядку,За яризу войськового зоставляйте!»Тогді козаки добре мали:Всіх турків у Чорноє море пометали,Тілько Ляха Бутурлака не зрубали,