Ще чекає своїх дослідників українська народна астрологія, і ще не одну цікаву сторінку буде написано про народний гороскоп, який можна укласти на основі етнографічних досліджень. Це було б пізнавально не лише для тих, хто хоче навчитись передбачати майбутнє, але й для тих, хто цікавиться народними знаннями, які мають глибоке підґрунтя вікових спостережень.
Народний прогностик
Серед народних знань, які несправедливо призабуті або просто не беруться до уваги, є вироблена віками система передбачення погоди, побудована на основі спостережень і закріплена у вигляді примовок і приказок, прикмет, а інколи й забобонів. Ця система широко використовується й нині. Хто з нас, глянувши на захід сонця, не робить прогнозу на завтра, хоча потреби в цьому, для міських жителів особливо, практично немає. Але кров предків-землеробів міцно прив'язала нас до необхідності визначати погоду, і виринають у пам'яті невідомо коли й від кого почуті прикмети, яким не одна сотня років.
Необхідність передбачення погоди тісно пов'язана із господарською діяльністю людини, отже, прогностик як система склався найперше у землеробських племен, оскільки від правильності вибору часу для сівби чи саджання залежало благополуччя людини. Асоціативно-наслідковий зв'язок явищ природи із поводженням птахів, тварин, рослин тощо і витворив прогностик, корисний для представників практично всіх видів людської діяльності. Український прогностик, певно, своєю побудовою не є чимось відмінним від систем прогнозувань у інших народів, хіба що особливості географічного розташування та пріоритетність деяких видів занять внесли свої корективи.
Складається він з прикмет-прогнозів, які тематично можна розподілити на такі частини: 1. Календарні довготривалі прогнози. 2. Довготривалі, пов'язані з порами року. 3. Короткотермінові прогнози, спільні для всіх пір року. 4. Короткотермінові прогнози для окремих пір року. Ці передбачення легко перевірити, знаючи хоча б невелику кількість тих прикмет, якими користувались наші предки. Подаючи стисло український прогностик, хочемо зауважити, що ми наводимо лише прикмети, не оформлені у вигляді приказок.
На весну
Якщо 1 лютого (Макара) погода ясна, то весна буде рання.
Якщо 4 лютого (Тимофія) після обіду буде сонячно – весна буде рання.
Якщо 14 лютого (Трохима) на нічному небі багато зірок – весна очікується пізня.
Якщо сніг випав 15 лютого (Стрітення) – весна буде дощовою і холодною, а якщо в цей день сонячно – весна буде рання. Якщо цього ж дня погідно, але не видно сонця, то морози посиляться 24 лютого (Власа).
На літо
Якщо 14 березня (Явдохи) погода сонячна і тепла – буде тепле літо.
Якщо весняні води не рушать до 14 квітня (Марії) – літо очікується холодне і дощове.
Якщо погода не встановиться до 22 квітня (Антипа) – літо буде сухе, як і весь рік.
Якщо при зустрічі Сонця з Місяцем 21 квітня (Родіона) погода тепла і сонячна, то й літо буде таким, якщо негода – чекай холодного літа.
Якщо 13 травня (Яреми) схід сонця безхмарний і ясний, літо буде погоже, якщо цього ж дня буде теплий вечір і зоряна ніч, літо буде засушливим.
Якщо 24 травня (Мокія) буде туман – літо буде дощовим.
Якщо на Трійцю (49 день після Великодня) йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця.
Якщо 3 липня (Мефодія) йде дощ, то дощитиме ще 40 днів.
Якщо дощ йтиме 10 липня (Самсона), то аж до бабиного літа буде сирість і мряка.
Якщо липа цвістиме 22 червня (Кирило) – літо буде теплим і сонячним.
На осінь
Якщо 1 серпня (Мокрини) буде дощ, осінь буде дощовою, якщо сухо, то й осінь буде сухою.
Якщо 23 серпня (Лаврентія) безвітряна погода, осінь буде теплою і сухою.
Якщо 27 серпня (Михеїв день) буде буря – чекай непогожого вересня, якщо вітряно, без дощу – осінь передбачається суха й вітряна.
Якщо погода «молодого бабиного літа» (з 23 серпня по 11 вересня) гарна, то «старе бабине літо» (з 31 вересня по 8 жовтня) непогоже.
Якщо молодик з'являється у дощовий день жовтня, то весь наступний місяць теж буде дощовим.
На зиму
Якщо ЗО червня (Мануїла) дощить – зима буде сніжною.
Якщо 23 серпня (Лаврентія) погода безвітряна – зима буде без заметілей і хуртовин.