На нижчому ступені небесної ієрархії також три чини: начальства, архангели і ангели. Ангели начальства стоять над нижчими ангелами, їм Господь доручає керувати державами, царствами й містами. Вони поставляють на світі начальників і допомагають їм виконувати свої обов'язки на благо ближніх і на славу Богу. Архангели – то великі благовісники, що сповіщають людям таємниці Божі. Наприклад, архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про народження від Неї Христа Спасителя. Найнижчий чин – це просто ангели, вони найближчі до людей. Між ними є так звані ангели-хранителі. Такий ангел дається кожному християнинові при святому Хрещенні. Він остерігає нас від усякого зла і навчає нас правдивого християнського життя й вічного спасіння. Отже, ми повинні дбати про те, щоб ангел-хранитель завжди був при нас і не залишав нас. А для того ми мусимо частіше звертатись до нього з молитвою і жити так, щоб не ображати його своїми негідними вчинками і поганими словами, бо в противному разі він, як істота свята й безгрішна, покине нас, а натомість може приступити до нас ворог, наш лукавий спокусник.
У житті преподобного Нифонта розповідається про такий випадок. Одного разу преподобний ішов по вулиці міста й побачив, що біля брами якогось дому стоїть прекрасний юнак і гірко плаче. Преподобний запитав його: «Хто ти такий і чого ти плачеш?» На це юнак відповів: «Я ангел-хранитель одного християнина, а той, доручений мені від Бога християнин, пішов у цей дім пияцтва і розпусти. Я там не можу з ним бути, щоб спасти душу його від гріха і загибелі».
8 листопада Православна Церква кожен рік святкує св. Архістратига Михаїла, який охороняє Церкву і прославляє Бога, і всіх сил небесних, безтілесних, прославляючи велич Пресвятої Тройці. Архістратиг Михаїл є перший охоронець людей.
На службі Божій співають: «Величаємо Тебе, святий Архістратиге Михаиле, і всіх Вас, ангельські сили небесні, що повсякчас прославляєте Господа».
Установлення церковного собору в честь небесного собору відноситься до стародавніх часів християнства. Вже в IV ст. на честь Архангела Михаїла були побудовані храми. В V ст. Анатолій – патріарх Константинопольський, в VIII ст. Іоанн Дамаскін, в IX ст. Георгій Неконидійський, Студит, Візантій, а також Арсеній Константинопольський, Кіпріан і Єфрем Карійський написали багато священних пісень на день собора в честь Архістратига Михаїла і всіх сил небесних, безтілесних.
Тропар свята: Небесних сил архістратиги, завжди молимо вас ми, недостойні, щоб вашими молитвами охороняли й покровою небесної вашої слави захищали ви нас, що з любов'ю припадаємо до вас і взиваємо: від напастей спасайте нас, як старшини небесних сил.
У народі це свято називають Михайлів день, або «Михайла».
Святого Архістратига Михайла наш народ вважає за патрона столиці України Києва. Стародавній герб Києва оздоблений образом Архістратига з мечем.
У народній уяві Архістратиг Михайло – це мужній лицар, який перемагає всі темні сили нашої землі. «Грім гримить – це Архістратиг Михайло веде війну з чортами, – каже народна легенда, – де б не заховався нечистий, а стріла Архістратига знайде його скрізь».
Мисливці в Україні вважають Архістратига Михайла за свого покровителя. В легендах, оповіданнях мисливці Архістратига Михайла змальовують лицарем, суддею, оборонцем і покровителем мисливців на полюванні. Тому-то в цей день, на Михайла, мисливці йшли до церкви й перед образом святого Архістратига ставили свічку.
Якщо в цей час уже випав сніг, то люди кажуть: «Михайло приїхав на білому коні».
Святої великомучениці Катерини
(24 листопада ст. ст. – 7 грудня нов. ст.)
Св. Великомучениця Катерина з Олександрії мала 17 років од роду. Була дуже вродлива, високоосвічена і багата. У 304 році вона прийняла християнську віру і відтоді проповідувала Ісуса Христа. За наказом імператора Максиміана, який переслідував християн, була замучена за віру Христову. Після тривалих умовлянь відректися від Христа і перейти до язичників кати роздягли її і били воловими жилами дві години по плечах і животу, її дівоче тіло стало суцільною раною. Кров мучениці струменіла і обагряла землю, її було кинуто до в'язниці, де Катерину тримали без їжі і води, та кати на цьому не вгамувалися. Вони вдалися до нових тортур – поклали дівчину поміж чотирьох коліс з гострими зубцями і, обертаючи колеса два праворуч, два ліворуч, почали шматувати її тіло. Та ось Ангел Господній зійшов з неба і зробив так, що великомучениця лишилась цілою і неушкодженою, а колеса розлетілись на друзки. Тоді кати відрубали їй голову мечем.