Выбрать главу

На думку Василія, багатство означає не мати для себе нічого, жити з одним Христом. Він не мав багатої одежі і харчувався лише самим хлібом, сіллю і водою, обнімав недужих, як братів.

Св. Василій і в сані єпископа підтримував чернецтво. В Кесарії було відкрито кілька чоловічих і жіночих монастирів. Він також влаштував будинок для старців і бідних прочан, який називався Василіадою. Він часто туди приходив, утішав і наставляв їх.

Св. Василій мав слабке здоров'я. Ось настав час помирати. Він ще зміг помолитися перед смертю. Та сталось чудо. Його відвідав відомий на той час лікар Іосиф єврей. Лікар сказав, що якщо св. Василій доживе до завтрашнього дня, то він охреститься в ім'я того, в кого той вірить. Василій просив Господа, щоб той дарував йому декілька годин життя, аби спасти душу невіруючого. Коли на другий день лікар застав Василія живого, то впав на коліна біля його постелі й сказав, що він вірить в Бога.

Василій пообіцяв йому, що сам його охрестить. Коли настав час хрещення, Василій став перед олтарем, провів Богослужіння і охрестив невірного. Служба відбулась першого січня 379 року. Того ж дня, на 50 році від народження, він помер.

Тіло його виносили святі отці. Було багато народу. Кожен хотів торкнутись труни і облачения святого отця. Всі люди плакали.

Після смерті Св. Василія Церква почала святкувати пам'ять про нього. Із стародавніх переказів відомо, що нетлінні мощі Великого Василія перенесені в Італію і знаходяться в Римі.

Тропар Господу Ісусу Христу: На престолі очевидному на небі з Отцем безпочатковим і божественним Твоїм Духом пробуваючи, благозволив Ти родитися на землі від Діви непорочної Твоєї Матері, Ісусе, через те й обрізаний був Ти, як людина восьмиденна. Слава всемилостивому Твойому зволенню, слава піклуванню Твоєму, слава завітанню Твойому, єдиний Чоловіколюбче.

Тропар Василію: Пролунала проповідь Твоя по всій землі, що прийняла слово Твоє, котрим побожно навчив Ти, людські звичаї добре впорядкував Ти, віконосче, преподобний отче Василію, моли Христа Бога за спасіння душ наших.

У народі перед Новим Роком – Щедрий Вечір. Це залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. У народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки.

У Західній Україні в цей день ходять щедрувати. Готують багату вечерю з дванадцяти страв. Обов'язково, щоб була кутя з медом, маслом і волоськими горіхами.

А коли вже починає світати на другий день, то йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Коли посівальник зайде в хату, то сіє зерном і поздоровляє з Новим Роком.

Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим «полазником» – приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять – тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

На Новий Рік є дуже багато прикмет. Окремі з них.

Якщо ніч проти Нового Року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.

Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.

Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.

«На Новий Рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли!» – так промовляють за новорічним обідом, коли гостей приймають.

Собор трьох святителів – Василія Великого, Іоанна Золотоустого, Григорія Богослова

(ЗО січня ст. ст. – 12 лютого нов. ст.)

За переказами Церкви, празник на честь трьох святителів Вселенської Церкви встановлений у 1706 році після того, як всі три святителі з'явились єпископу Євхаітському Іоанну і попросили його встановити в пам'ять їх один празник: «Об'яви християнам, – сказали вони, – щоб вони залишили даремну суперечку про наші переваги. Так, як в житті своєму ми старались бути єдинодушними, так і після смерті бажаємо однодумності віруючих». Дійсно, всі три святителі жили і діяли в один час, і важко сказати, який з них мав більше значення в історії Церкви.

Св. Василій Великий народився 329 року в Кесарії Каппадокійській у благочестивій і багатій сім'ї. Першу освіту він одержав від своєї баби Мокрини (яку в своїх творах називав знаменитою жінкою). Навчався в училищі в Кесарії, де він подружився із Св. Григорієм Богословом, який був на рік старший від Василія.