Новий рік. Перший день Нового року відзначався в XIX ст. 13, у XX 14 січня. За Новим роком вгадували погоду на весь рік, передбачали врожай. Виходили із спостереження, що сніжна зима в січні дає влітку добрий урожай.
3. З повір'я: який Новий рік, таким будуть і наступні дні.
5. У січні вже збільшується день.
Василій. Святкували в той же день, що й Новий рік.
2. Повір'я: відьми під Новий рік або на Різдво можуть украсти місяць. Відгомін повір'я знаходимо в оповіданні «Ніч перед Різдвом» М. В. Гоголя.
Водохрещі. 5 січня. З цим святом пов'язані численні ворожіння.
2. Минули Водохрещі, половина зими, холод поступово втрачатиме свою силу.
3. Будуть народжуватися білі ягнята.
Дорота. 24 січня. В ту пору чергуються морози з відлигою.
Громниця. 2 лютого. З цим днем пов'язані численні повір'я. Запалювали свічки, які мали рятувати від грому.
2. Нестійка погода, бувають потепління, пов'язані з наближенням весни.
3. 5. Повір'я, що коли на громницю відлига, то ще довго триватиме зима, а коли мороз і холод, то швидко потепліє.
4. На громницю починається поворот сонця на літо.
Стрітення. Відзначалось того ж дня, що й громниця.
4. Те ж повір'я, що й до громниці: коли на стрітення ведмідь прокидається зі сплячки і надворі холодно, мороз, то він розбиває лігво, бо незабаром потепліє, коли ж відлига або сльота, то він укріплює лігво і знову лягає спати, бо ще буде довго зима.
7. Повір'я, що на стрітення зустрічаються зима з літом.
Влас. 11 лютого. Закінчується зима. Влас – покровитель домашньої худоби, корів і овець. Пов'язувався із слов'янським божеством Белесом – «скотним» богом, ідол якого знаходився в Києві на Подолі.
Казимир. 19 лютого. Кінець зими, весняні птиці починають виводити потомство.
Касьян. Касьян відзначався у високосний рік – 29 лютого – і вважався нещасливим днем. Через нестачу кормів у той час був падіж худоби. За апокрифічними легендами, Касьян сердитий і сварливий, посилає хуртовини, бо його святкують раз на чотири роки.
Євдокія. 1 березня. У цей час бувають відлиги, тане сніг. Вважається початком весни.
Сорок святих. 9 березня. Ще можуть бути великі морози, однак птахи починають вити гнізда.
Теплого Олекси. 17 березня. 2—4. Скресає крига, починаються весняні повені, люди готуються до виходу в поле.
Кирило. 18 березня. Ще можуть бути морози.
Хризант. 19 березня. Тепла погода в квітні сприяє врожаю.
Марко. 29 березня. Коли йдуть дощі, то швидко сходить овес.
Пущення. В лютому або на початку березня, перед Великим постом. Після Пущення аж до Великодня заборонялось їсти скоромну їжу.
Великий піст. Від початку березня до травня. Весна супроводжувалася голодовками, що спричинювалися нестатками селян. Піст призначався для насадження покори.
Вербовий тиждень. Був у квітні, коли розпускалась верба. Пов'язаний з багатьма повір'ями. В той час селяни готувались до весни, чумаки лаштувались у дорогу.
2—3. Вербич – холодний весняний вітер.
Великдень. Весняне релігійне свято. Припадало на квітень-травень.
2. П.: про хвалька або такого, що робить усе не в пору. Те ж, що й «Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає» та ін.
6—7. Після довгого семитижневого посту дозволялось на Великдень вживати всяку їжу, та не кожний її мав.
8. Перед Великоднем, пов'язаним з весною, прибирали хату, подвір'я, було багато роботи. П.: про таку, що скрізь не встигає.
Благовіщення. 25 березня. Настає весна, все оживає.
6. Щезання гадюк восени і їх поява на Благовіщення пов'язана а повір'ями, відображеними в легендах про гадюк.
Знесіння. Травнево-червневе свято. У той час усе цвіте, є надія на новий урожай.
Святого Духа, Зелені свята. Припадало на кінець травня або перші тижні червня. Настає тоді тепла пора, хоч іноді ще повертається й холод.
3. Дощі у травні й червні дуже корисні для посівів.
То дул. 5 квітня. Буває сонячна або дощова погода.
Лука. 22 квітня. 1. Часто селянам до того часу вистачало харчів, а далі вони голодували аж до нового хліба.
2. Крім Луки весняного, був Лука осінній, 31 жовтня, тоді завозили сіно з лук додому.
Григорій, Юрій. Одне з основних весняних свят, що залишило найбільше відгомонів у народній міфології. Юрія шанували як захисника свійських тварин, особливо корів. 23 квітня, в день Юрія, відбувався масовий вигін худоби на пасовиська, супроводжуваний обрядами. За древніми віруваннями, Юрій «відмикає» весну. Не виключено, що християнський Юрій замінив слов'янське язичеське божество Ярила.