— Ой ні, куме! Я стільки не вип’ю!..
— Куме, як лазня згоріла, де ти миєшся?
— В річці.
— А взимку?
— А скільки тієї зими!
— Куме, ви вже вирішили задачки синові?
— Вже.
— Дайте списати.
— Від мого сина одні клопоти. Вчора знову його викликав директор школи.
— Що, куме, накоїв?
— Цього разу нічого. Питав директор, чи є у нього молодші брати і сестри.
— Та нема ж наче.
— Так син і сказав. А директор йому: «Слава Богу!»
— Учора мій синочок дістав від мене двічі!
— За що, куме?
— Перший раз, коли я йому сказав, щоб він мені показав свій щоденник.
— Ясно. А другий?
— Коли я роздивився, що це мій старий щоденник!
Англійці дали в пресі оголошення, що хочуть прокласти тунель з Англії до Франції під Ла-Маншем і шукають компанію, яка б взялася за будівництво тунелю. Через два тижні після оголошення два чоловіки з лопатами на плечах заходять до англійців.
— Це ви давали оголошення про тунель під Ла-Маншем?
— Так.
— Ми готові прокласти тунель.
— А ви звідки, яку компанію представляєте?
— З України. А компанія — ми з кумом, такою компанією і копатимемо.
— То як?
— Кум буде копати з Франції, я з Англії, посередині зустрінемось...
Англійці в сміх:
— А як не зустрінетесь?
— Вам же краще! Буде два тунелі!
— Кумо, які гриби можна їсти?
— Можна їсти абсолютно всі гриби, але деякі з них тільки один раз.
Куди це ви, кумо, корову ведете? До бугая.
А що, кум не міг?
— Куме, позичте пляшку горілки, як маєте.
— Маю, маю.
— А чи добра ваша горілка?
— Та добра. Хто брав, усі хвалили, царство їм небесне.
Після аварії літака із запису чорного ящика: «Куме, дайте порулити!..»
— Чоловік побачив, що я голю ноги його бритвою. Сказав, щоб купила нову.
Купила?
Ха! Нова голить ще краще!
— Куме, ви вмієте друкувати на друкарській машинці?
— Умію.
— А скількома пальцями друкуєте?
— Усіма.
— А я тільки десятьма.
Засідання уряду. Міністр до міністра:
— Куме, перестаньте, врешті-решт, брехати народу!
— Це ви, куме, перестаньте!
— Ви перші перестаньте!..
— Ой, кумо, усі чоловіки — брехуни!
— Чому це?
— Скільки їх клялося мені в коханні, а одружився зі мною тільки один.
— Жінко! — кричить Петро до дружини, яка порається на кухні. — Сьогодні неділя, подивись, яка погода чудова, а у тебе то кухня, то прибирання... Куме, а ви вмієте грати на скрипці? Може і вмію. Не пробував.
— Та знаєш, скільки роботи за тиждень назбиралося!
— Я й кажу, що відпочивати треба. Вийшла б, свіжим повітрям подихала, а заодно і машину помила б!
Пізня осінь. Чоловік, босий, у подертих штанях, заходить у гастроном, купує пляшку горілки. З черги:
— Куме, ви би собі краще черевики купили!
— Здоров’я важливіше!
Дві куми в черзі у магазині. Одна:
— Ой Боже, Боже!
— Що ви, кумо, ойкаєте?! Думаєте мій не п’є?
— Куме, у мене на базарі гроші вкрали!
— А де ж ви їх тримали?
— В бюстгальтері.
— А як той чоловік засунув руку в бюстгальтер, ви не відчули?
— Куме! Я ж думала, що він з добрими намірами!
Кум вирішив допомогти кумові, який сидів у в’язниці. Приходить на прийом до начальника.
— Тут у в’язниці сидить мій кум Петро Перекиньтеща... Він такий слабий... Може би ви йому яку легшу роботу дали.
— Та яку вже легшу! Він у нас конверти клеїть!
— То вдень. Він мені казав, що по ночах якийсь тунель риють.
— Куме, а що це у вас за синець під оком?
— Та це у мене вчора була чоловіча розмова.
— З ким?
— З дружиною.
— Учора, кумо, вилітає з мого курника ваш півень і кукурікає: «Я помилився, я помилився!». А мої кури вслід за ним квокчуть: «То нічого, то нічого!»
— Кумо! У мене диво дивне, вісімнадцять курочок — і жодного яйця!
— Хіба то диво? У мене жодної курки — і щодня вісімнадцять яєць. Ото диво!