Минула осінь, за нею зима. Повернувшись із Тянь-Шаню, ми обробляли матеріали експедиції і, — ніде правди діти, — мріяли про нову поїздку. Суворі Небесні гори невтримно вабили нас до себе.
Мрії наші незабаром збулися. На Україні в той час існував спеціальний Комітет сприяння Українській експедиції в центральний Тянь-Шань. От якось у травні викликають мене в цей комітет. Приходжу. Мені показують нещодавно одержаний лист.
СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
КОМІТЕТ ПО ПРОВЕДЕННЮ ДРУГОГО МІЖНАРОДНОГО
ПОЛЯРНОГО РОКУ
№ ПГ-91 11 травня 1932 р.
Українська експедиція в центральний Тянь-Шань (експедиція M. Т. Погребецького) з 1929 по 1931 рік проводила дослідження в льодовиковому басейні масиву Хан-Тенгрі, досягнувши недосліджених областей у верхів'ях Інильчека.
У плані робіт Другого Міжнародного полярного року стоїть вивчення сучасного оледеніння центрального Тянь-Шаню, внаслідок чого було б надзвичайно цінним продовження робіт названої вище експедиції в цьому році, з завданням дослідження верхів'їв Баянколу, Інильчека, Каїнди і Кой-капа.
Робота Української наукової експедиції була б зв'язана з роботами Другого міжнародного полярного року у верхів'ях ріки Нарин (експедиція С. В. Калесника)…
Голова Комітету Вангенгейм.
Ще у 80-х роках минулого століття вчені-геофізики прийшли до висновку, що метеорологічні дослідження слід проводити в якнайбільшому числі місць земної кулі в один і той самий час і за одним і тим самим планом і методом.
Перші такі міжнародні дослідження проводилися з 1882 по 1883 рік у полярних областях. Міжнародне метеорологічне об'єднання вирішило повторювати їх раз у кожні п'ятдесят років. Цей річний період міжнародних геофізичних робіт назвали «Міжнародний полярний рік».
У 1932 році, через п'ятдесят років після перших міжнародних геофізичних досліджень, почалися роботи Другого Міжнародного полярного року.
Ці роботи були підпорядковані двом практичним завданням, що давно хвилювали людство: завчасному визначенню погоди і розшукам способів змінювати клімат. Для розв'язання такого грандіозного завдання, як зміна клімату, вчені ще не знайшли необхідних засобів, хоч наполегливо шукають їх. Що ж до визначення довгострокових прогнозів, то тут наука пішла далеко вперед.
Тепер кожна держава має службу прогнозу погоди. Армія метеорологів стежить за переміщеннями повітряних мас і складанням карт погоди. Бюро прогнозу погоди розшифровує такі карти і радирує аеропортам, пароплавствам, підприємствам народного господарства про зміну погоди, очікувані грози, тумани, зливи або посухи, похолодання або потепління.
Однак проникнути в таємниці формування погоди все ще важко. Метеорологічні явища, що відбуваються в колосальних масштабах, нестійкі і суперечливі. Треба враховувати не тільки різне нагрівання сонцем поверхонь морів і суші, полярних і екваторіальних областей, але й такі фактори, як обертання землі, рельєф материків, напрям гірських пасом і зосередження великих гірських льодовиків. Адже льодовики і сніги, як джерела холоду, впливають на рух повітряних потоків, впливають на погоду.
Ось чому радянський Комітет по проведенню Другого Міжнародного полярного року вирішив поряд з океанографічними експедиціями і роботою полярних метеорологічних станцій провести також гляціологічні і кліматологічні дослідження в гірських районах Радянського Союзу, в області скупчення снігу і льоду. Загони гляціологів і метеорологів вирушали для цієї мети у високогірні області Кавказу, Алтаю, Паміру і Тянь-Шаню. Однією з тянь-шанських експедицій була експедиція професора Калесника. Вона виїжджала в льодовикову область Акшийряк. Другою експедицією повинна була стати Українська експедиція.
Не роздумуючи ні хвилини, ми приймаємо пропозицію.
ЗАГОНИ ЕКСПЕДИЦІЇ ВИХОДЯТЬ НА СВОЇ МАРШРУТИ
Українській експедиції було доручено дослідження найбільшого центра оледеніння Тянь-Шаню — масиву Хан-Тенгрі, району, який був уже нам відомий.
Але ще до одержання цього завдання у нас був намічений свій цікавий план. По-перше: ми збиралися дослідити льодовикову долину і льодовик Північний Інильчек. Там уже побували москвичі Гусєв і Суходольський. Але з ними не було ні геологів, ні геоморфологів, — залишався ще непочатий край роботи.
Друге завдання — провести геологічну зйомку вздовж обох схилів долини льодовика Інильчек і дістати дані про геологічну будову Хан-Тенгрі, до якого близько не підходив ще жоден геолог.