—То продай його до біса. Ми всі знаємо, що ти його ненавидиш. — Він жестом вказав на Аллі. — Навіть Аллі, мабуть, знає, що ти його ненавидиш, а вона їла там тільки в дитинстві.
Аллі швидко взялася за свою каву, щоб уникнути відповіді.
— Говори тихіше. Ще мама з татом почують. — Керолайн накинулася на яєчню. — Вони збудували його з нуля, і, всупереч поширеній думці, я люблю це місце. Просто керувати ним самостійно виявилося важче, ніж я думала. Я й не припускала, що робитиму це без Шона. І я знаю, як багато ви, хлопці, робите для Джаніпер, і мені не до душі, що доводиться покладатися на вас.
— Ми знаємо, — м’яко сказав я, і Ґевін відступив.
— А є ще хтось, кому ви довіряєте наглядати за нею? — обережно поцікавилася Аллі.
— Нікогісінько. — Керолайн похитала головою. — Я подивилася надто багато документальних фільмів про злочини.
Аллі кахикнула.
— Їй будуть раді в нашому домі, якщо тобі знадобляться додаткові руки.
— Дякую. — Керолайн застигла. — Але ми не шукаємо благодійності, щоб ви, дівчата Руссо, могли почуватися добре. І я не хочу, щоб повний дім професійних балерин спотворював її уявлення про тіло або вбивав у голову ідеї, які я не можу собі дозволити і не підтримую. — Вона зіщулилася, і це було єдине, що врятувало її, — я трохи не втратив самоконтролю. — 3 усією повагою. І перепрошую, але таких документалок я теж бачила чимало.
— Я розумію. — Аллі поклала шматок бекону до рота, і я стиснув її руку, щоб підтримати, а потім подивився на Керолайн.
Вона кинула на мене погляд з вибаченням і вмостилася на своєму місці.
Решта сніданку пройшла в ніяковому мовчанні, і я весь час тримав Аллі за руку.
— Може, помиємо посуд? — запитала мене Аллі, коли ми закінчили.
У Керолайн відвисла щелепа.
— Чудова ідея. Я за все, від чого ти стаєш мокрою, — подражнив її я.
— Вибачте нам, — сказала Аллі моїм братові й сестрі, встаючи з-за столу. — Маю піти помити йому рота.
Я з радістю пішов за нею.
— Не втомлюй його, — гукнув нам услід Ґевін. — У нас після обіду тарзанка!
— О боже, — пробурмотіла вона.
* * *
— Я так не думаю, — сказала Аллі, коли ми сиділи на ковдрі на березі озера й дивилися, як Ґевін натягує мотузку для тарзанки, що звисала з крутого насипу біля основи гігантського дерева. Роки змили частину ґрунту з коріння дерева з боку озера, але воно досі стояло.
— Тобі сподобається, — пообіцяла Джаніпер, сидячи між витягнутими ногами Аллі. їхні нігті на ногах були однакового рожевого кольору. Коли це сталося?
— Наскільки глибока вода? — запитала Аллі, а її пальці вправно заплітали волосся Джаніпер. — І що станеться, якщо вріжешся в дерево? Або впадеш на когось? А ще сьогодні дуже вогко. А якщо руки прослизнуть на мотузці?
— Ти так само вмієш розважатися, як і мама, — звинуватила її Джаніпер.
—Тобто вона просто неперевершена? — Керолайн опустилася з другого боку від Аллі, і я кинув на неї застережливий погляд. — Дякую, що заплела їй волосся. Це було необов’язково.
— Мені не складно. — Аллі зав’язала косу резинкою. — Три сестри. Я можу заплітати коси уві сні.
Три. Вона досі рахувала Ліну.
Ґевін розгойдався на мотузці, примостившись на дерев’яному диску завбільшки з бочку, що слугував сидінням, а потім зістрибнув із нього у найвищій точці дуги. Він летів не більше ніж секунду, а тоді гепнувся у воду бомбочкою.
—Тверда вісімка! — вигукнув я і поплескав у долоні, а Джаніпер заверещала.
— Мамо, можна мені? — запитала вона.
—Уперед. Тільки переконайся, що у воді хтось є! — Керолайн закінчила речення криком, бо Джаніпер уже бігла до дерева, де на неї чекали близнюки.
— Це в неї від тебе. — Аллі штурхнула мене, потім підтягнула свої довгі ноги й обхопила руками коліна. Вона зняла каптур, і з-під коміра її футболки БТМ визирали звабливі рожеві бретельки бікіні.
—Так, — погодилася Керолайн. — Може, вона теж стане плавчинею-рятувальницею.
— Або ти могла б їй дозволити танцювати, — заперечив я, підкоряючись своєму ранішньому гніву.
— Не починай. — Керолайн зібрала волосся.
— Вона могла б стати однією з найкращих, — натиснув я, обхопивши рукою стегно Аллі. — Але так і не дізнається про це, якщо ти не даси їй спробувати.
— Твоє сприйняття викривлене твоєю близькістю до Руссо, — відповіла Керолайн, дивлячись на Джаніпер. — Такий талант, як у Аллі, зустрічається рідко.
Аллі стрепенулася.
— Хоча я думаю, що це, можливо, найприємніша річ, яку ти мені коли-небудь казала, та вважаю, що талант Гадсона значно рідкісніший.
Святий боже, це комплімент? Я повернув голову до неї й побачив, що її увага прикута до Мейсона, який пролетів над озером і хлюпнувся у воду.