Я не міг сперечатися з нею щодо останнього зауваження.
— Але ти вважаєш, що вона гідна захвату, тож ми вже дечого досягли.
Керолайн закотила очі.
— Я вважаю, що те, як вона вчинила, гідне захвату, але дівчата Руссо завжди тримаються разом, тому не здивована. — Занепокоєння зморщило її чоло. — І я досі хвилююся, що вона розіб’є тобі серце, коли поїде, як і першого разу.
— Сталося не це. — Я зняв сорочку і стояв, дивлячись, як Аллі хитала головою в бік Ґевіна, який жестом вказував на тарзанку.
—Я була поруч, — заперечила Керолайн, витягнувши ноги на ковдрі. — Я не знала, чому ти був пригніченим і мовчазним перед від’їздом на військову підготовку, але тепер це має сенс. Я пам’ятаю спустошення на твоєму обличчі й порожнечу в очах. Ти не хотів зі мною розмовляти, та й ні з ким, і Ґевін просив мене не лізти. — Її тон загострився. — Тож не кажи мені, що вона не розбила тобі серце. Я бачила правду на власні очі.
— Ти бачила свою правду. — Я повернувся, щоб глянути на старшу сестру. — Але як щодо моєї? Я покинув її. Зламав її. Вона лежала в лікарні, чорт забирай, на неї чекали місяці реабілітації. Її сестра померла, а я не прийшов до неї. Вона отямилася, а мене не було. Я був козлом і розбив своє власне серце. Не Аллі.
— Ти б так не вчинив. — У Керолайн відвисла щелепа, і вона подивилася на мене так, ніби я раптом став незнайомцем. — Tи рятуєш людей, Гадсоне. Не кидаєш їх.
— Але я покинув. — Якби вона знала, що я постійно брехав їй, то не була б такою впевненою в моєму характері. Наразі я був героєм для Джаніпер, але став би лиходієм для Керолайн, щойно вона дізналася б правду. Я присів, щоб подивитися їй в очі. — Правда завжди різниться залежно від того, хто розповідає історію, а в складних ситуаціях існує незліченна кількість варіацій. Але коли йдеться про те літо, то в усіх варіантах я — козел, який не був достатньо сильним, щоб підтримати її.
За моєю спиною пролунав сплеск, і діти почали вітати Гевіна.
— Чому ти... — Вона похитала головою.
— Я був егоїстичним вишкребком, якого більше цікавило те, чого хотів він, ніж те, що було потрібно їй. — Мої груди стиснулися, як у лещатах. — Це я маю повернути її, а не навпаки, і було б дуже корисно, якби ти просто відчепилася і стало на одну перешкоду менше, бо вона для мене все, Керолайн. Можливо, це літо — єдине, що в мене з нею буде, але вона — моє все.
Керолайн здивовано кліпнула, а тоді подивилася на Аллі.
— Гаразд, — повільно сказала вона, а потім кивнула мені. — Гаразд.
— Дякую. — Полегшення зняло щонайменше тридцять кіло з моєї спини.
Я спустився на берег, коли Джаніпер злетіла з тарзанки, а тоді переможно закричала, коли Ґевін увійшов у воду неподалік.
— Ми після Мелоді, — сказав я Аллі, підійшовши до неї.
— Дуже смішно. — Вона дивилася, повністю захоплена тим, як Мел зловила мотузку й почала тягнути її вгору схилом.
Я знав цей погляд. Він був у неї того вечора, коли я зустрівся з нею біля бару з мотоциклом Гевіна. Моя дівчинка хотіла на тарзанку, але вважала, що не варто.
—Я абсолютно серйозно.
Аллі пирхнула.
— І не мрій. Думаю, Ґевін пролетів метрів п’ять у повітрі під час останнього стрибка. Якщо я щось зроблю не так...
— Це вода, а не бетон. І твоєї мами тут немає, Аллі. Ти можеш трохи розважитися. Це піде тобі на користь. — Я спостерігав, як змінюється вираз її обличчя, брови спочатку насупилися, а тоді трохи піднялися, коли вона закусила губи й нахилила голову набік. — Озеро там добрих сім метрів завглибшки. Це безпечно.
Вона зиркнула на мене скоса.
— Це бозна-яка стара мотузка, прив’язана до бозна-чи здорового дерева, яке може витримати бозна-яку вагу в... — Вона затамувала подих, коли Мел застрибнула на сидіння, розгойдалася, відпустивши його в ідеальний момент, щоб впасти в озеро, і верещала, поки не вдарилася об воду.
— Ти цього хочеш, — підштовхнув я. — Я ж бачу.
— Наче ти знаєш, коли я чогось хочу, — пробурмотіла вона, складаючи руки на грудях. — Я чудово вдаю незворушність. — Яка одразу зникла, коли вона ковзнула поглядом по моєму торсу й прикусила губу.
— Можливо, для всіх інших. — Я обхопив її талію долонею і повернув, притискаючи до себе. — Вода саме така, як ти любиш, кохана. Мокра. Глибока. Безпечна. Пограймося.
— Ти ж не пожартував оце про секс. — Її погляд кинувся до води.
— Можеш мені довіритися. Я не дозволю, щоб із тобою сталося щось погане. — 3 мого голосу зникли натяки на піддражнювання.
Це зацікавило її. Вона здригнулася, але швидко зробила обличчя байдужим.