Бляха.
— Мені ніхто не сказав. — Я раптом відчув себе зле. — Вона зачинила двері перед моїм носом після того, як ми повернулися з природи. Чому вона не відповіла на жоден із моїх дзвінків? Або чому ніхто з вас не зв’язався зі мною? Я був би тут.
— Ми з Енн були тут. — Кенна подивилася на мене над телефоном. — Вона відмовилася від подальшої підтримки, і ми поставилися з повагою до її бажання.
— Вона не хотіла, щоб я був тут, — тихо сказав я. Хоча я й так здогадався про це з відхилених дзвінків і непрочитаних повідомлень, але від почутого здалося, що моє серце дістали й тягнуть по битому склу.
— Вона сьогодні трохи колюча, просто попереджаю. — Кенна поклала телефон на стільницю. — Василь намагався додзвонитися до неї двічі того дня, коли ви не повернулися додому, а тепер він не відповідає на дзвінки.
Трясця. Це все через мене. Я притулився до стільниці з іншого боку від раковини, відчуваючи, як провина просочується всередину, застрягаючи в горлі. Не дивно, що вона не хотіла зі мною розмовляти. Якби я просто привіз її додому, як планувалося, цього могло б не статися. Ось вам і баланс.
— Він не винен. — Аллі увійшла з фоє в чистому спортивному одязі. Її обличчя було ідеальною маскою контролю. Чорт забирай, вона знову відбудувала свої стіни. — Ти не винен, — повторила вона мені, але не подивилася в очі. Тоді відчинила холодильник 1 дістала лимонад.
Так, лимонад означав, що вона в пекельному стресі.
Вона гупнула глечиком об острівець.
— Ти не винен, що в мене не було зв’язку. Ти не винен, що я вирішила провести з тобою ще один день. Ти не винен, що я навчила Єву тієї хореографії, яку вона, без сумніву, повернувшись, використала проти мене.
Перші дві фрази пролунали як ляпас, але я встояв, коли Аллі опинилася переді мною.
— Мені однаково шкода, що я зіграв у цьому якусь роль.
— Це не ти. Це я. Я велика дівчинка, яка зробила свій вибір і тепер мусить мати справу з наслідками цього вибору. — Вона нахилила голову набік. — Мені потрібна склянка.
Я посунувся на десять сантиметрів ліворуч, щоб моє плече не впиралося в дверцята. Вигнувши брову, Аллі відчинила шафку, а коли діставала склянку, торкнулася моєї руки.
На мій подив, вона взяла дві склянки, а потім повернулася до острівця, щоб налити лимонаду.
Може, вона й справді не злилася на мене. У мене перехопило подих.
Це полегшення тривало десь тридцять секунд, поки вона не віддала другу склянку Кенні, яка взяла її з вдячністю, а сама поспішила відповісти на телефонний дзвінок.
— Що таке, Айзеку Бурдане, вуха горять? — Вона натиснула кнопку на екрані й поклала телефон на стільницю.
Хореограф.
— Я теж радий чути твій голос, лікарко Ловелл, — сказав Айзек через динамік, і Аллі напружилася. — Даруй, що турбую, але, здається, Алессандра не відповідає на мої дзвінки.
Принаймні я був не єдиним таким.
— Гм-м... — Кенна зробила ковток лимонаду. — Цікаво, чи не пов’язано це з тим, що ти віддав Єві роль у балеті, який поставив для неї? Просто припущення.
Аллі схрестила руки на грудях.
— Я до цього взагалі не причетний, присягаюся. Ти маєш їй сказати. — Його голос підвищився. — Василь показав мені кілька кадрів, де Алессандра навчає Єву, і сказав, що вона не встигне відновитися до виступу, тому вирішив узяти Єву на цю роль. Думаю, його точні слова були «виростити нову зірку Метрополітен-балету».
— Лайно собаче, — зірвалася Аллі.
— Алессандро? О люба. Мені дуже шкода, що так сталося. Ти ж знаєш, я створив цю роль для тебе й тільки для тебе. Це результат нашої роботи, нашої пристрасті...
Пристрасті? Ревнощі спалахнули в моєму нутрі, але я зумів не сказати цьому виродку, щоб він тримав свої пестливі прізвиська при собі, бо вона більше не належала йому. Проте вона й не зовсім була моєю, оскільки ми не з’ясували, що між нами.
— Припини, Айзеку. Ти вже навчав хореографії Шарлотту, без сумніву, сподіваючись трохи переробити її з ії пристрастю. — Аллі похитала головою і відвернулася від Кенни, обличчям до мене. Крижана лють сяяла в її очах, коли вона дивилася на телефон.
—Твій гнів звучить... радше апетитно, люба. Тобі справді варто частіше давати волю своїм емоціям. — Він зітхнув досить голосно, щоб це було чути телефоном, коли Аллі не відповіла. — Я трахався з Шарлоттою, і що з того. Робота з нею була лише побічним продуктом.
— І це триває досі? — запитала Аллі.
—Трахання з Шарлоттою? Так, але я облишу це, якщо ти скажеш, що хочеш відновити наші...