— Ні. — Я усміхнувся куточком рота. — Мадлен надаватиме стипендії місцевим танцівникам, які увійдуть до двадцятки найкращих. — І серед них, сподіваюся, буде Джаніпер. Нудота змусила мене посоватися на місці. — Майже впевнений, що Софі Руссо запрошувала їх лише для того, щоб створити видимість інклюзивності. Найкращі потрапляють на гран-прі, де розігруються справжні призи.
— А деякі з них отримують контракти прямо в цьому театрі, — додав Ґевін.
— Тож це можливість для трупи підписати угоду з кимось ще до того, як ті з’являться на ринку. — Вона кивнула. — Ясно.
— Е... — Ґевін нахилив голову, і його обличчя скривилося.
— Досить точно. — Я усміхнувся вперше за шість днів, але усмішка швидко зникла, коли почали з’являтися судді та професіонали. Лондон, Париж, Нью-Йорк, Сан-Франциско і Г’юстон зайняли свої місця, залишивши центральний стіл порожнім.
— Перепрошую. — Єва та кілька солістів з трупи Метрополітен пробиралися по ряду перед нами. Вона здригнулася, потім завмерла, коли побачила мене, і відразу ж сіла, зайнявши місце перед Ґевіном.
— І ти, Бруте? — Ґевін блиснув посмішкою, коли вона зиркнула через плече.
— І Аллі змагається? — Керолайн звела брови. — Хіба це не... знаєш... трохи нижче її рівня? — закінчила вона пошепки.
— Аллі просто виступить, — голосно сказав Ґевін.
Єва обернулася. Її рот роззявився, а переляканий погляд зустрівся з моїм.
— Аллі що? — Її вигук привернув увагу інших членів трупи.
— Просто. Виступить. — Повільно промовив Ґевін, тягнучи останнє слово.
— Цього немає в програмі, — зауважила Гарлов Орен, гортаючи сторінки. — І чому тут лише три місцеві студії? Я думала, ми зазвичай беремо чотири.
— Квінн Гокінс зачинилася, — відповів Джейкоб Гарві праворуч від Гарлов, схилившись над телефоном. — Була така собі велика драма близько місяця тому, пам’ятаєш? Аж поглинула гештег «Класика Райської бухти» на три дні.
— А, точно. — Гарлов кивнула, досі вивчаючи програмку. — Щось про те, що НАШТ отримала скаргу про зловживання, а ви знаєте: якщо НАШТ втручається, значить, її подав хтось із впливових людей спільноти.
Аллі. Я прикусив усмішку. Вона впоралася з учителькою, яка кидалася пляшками з водою.
— Серйозно, виступ Аллі тут ніде не згадується. — Гарлов махнула програмкою і повернулася до Єви. — Вона взагалі відновилася?
— Ясно, що ні, — гиркнула Єва. — Тоді чому вона виступає? — Вона націлила питання на мене, але я не довіряв собі, щоб заговорити з нею.
— Бо ви вступили у фазу з’ясування стосунків, — відповів Ґевін. — Ну, знаєш, ти брехала, і тепер...
— Я знаю, що це означає, — огризнулася вона. — Гадсоне?
Я дозволив своєму гніву зірватися з ланцюга настільки, щоб вона помітила його, і вона зблідла в штучному світлі,
хоча я тримав язик за зубами. Аллі впорається з нею, так само як впоралася з Квінн.
Погляд Керолайн стрибнув між мною і Євою, і вона насупилася.
— Слухай, я не знаю, що ти, трясця, зробила, щоб заслужити те, що мій брат...
— Вона виваляла репутацію Аллі в багні, а потім наступила на неї, щоб вкрасти роль, створену для неї, — пояснив Ґевін.
Керолайн розтулила рота:
— Але ж... ти її сестра. — їі тон свідчив про те, що гіршого злочину не існує. — Вона захищала тебе. Подбала про те, щоб Гадсон витягнув тебе з човна першою. Вона... — Керолайн замовкла, а потім заявила: — Знаєш що? Ти для мене не існуєш. Відтепер Аллі — єдина дівчина Руссо, про яку мені відомо.
— Ти в цьому впевнена? — Єва вигнула в мій бік брову.
— Ні. — Ґевін похитав головою. — Енн теж збіса класна, а Ліна... що ж, я можу сказати з високим рівнем упевненості, що Ліні було б соромно за тебе.
Єва відсахнулася, ніби її вдарили, а Керолайн подивилася на Гевіна так, ніби вперше побачила.
— Слухай, — прошипіла Єва, — якщо Аллі не може з цим упоратися, то їй потрібно чемно піти, щоб її нездатність виступати не стримувала Айзека. Це і його балет теж.
На секунду я задумався, чи і її він теж називав любою.
— Ти шма... — почав Ґевін, а тоді замовк: у залі згасло світло й на сцену вийшла Енн з мікрофоном у руках.
Вона сліпуче всміхнулася, коли глядачі заплескали в долоні.
—Дякую вам. Я Енн Руссо, голова «Класики Райської бухти» й донька засновниці нашого заходу Софі Руссо. Для мене велика честь особисто привітати вас від імені нашої родини на «Класиці Райської бухти»!
—Я думала, вона заміжня, — прошепотіла Керолайн, поки ми аплодували.
— Розлучається, — відповів я, помітивши відсутність обручки на руці Енн. Це було чимось новим.
—Але жоден із вас із нею не зустрічався, правда ж? — Керолайн кинула погляд на Ґевіна. — Бо мені здається, що я вловила тенденцію.