Выбрать главу

Вона кинула на мене один погляд, передала мікрофон асистентці й пішла мені назустріч, даруючи ввічливі усмішки усім, кого зустрічала дорогою.

— Що сталося?

Я провела її коридором до підсобки, клацнула вимикачем і зачинила двері.

— Що ж, це вже нагадує детектив, тобі так не здається? — Вона обвела поглядом безліч засобів для прибирання і заправила один вільний локон своєї зачіски за вухо.

Двері відчинилися.

— Мені здалося, що я вас бачила. Що ви робите вдвох у комірчині для прибирання? — запитала Кенна, піднявши брови. — Мамо, вони там.

Чорт.

— Просто... — Не було часу на роздуми. Я похитала головою і вдалася до випробуваного методу Гадсона — імпульсивності. — Заходьте сюди. — Ми з Енн позадкували, а Елоїз із Кенною втиснулися всередину й зачинили двері.

— Подумати тільки... — Елоїз оглянула нас і склала руки на своїй сукні від «Прада». — 3 усіх куточків цього крихітного містечка саме тут ви вирішили відсвяткувати найрішучішу перемогу?

— Ми до цього дійдемо, — пообіцяла я. — Слухайте, Ліна змусила Керолайн таємно пообіцяти дві речі, щоб удочерити Джаніпер, — випалила я, одразу ж привернувши до себе всю увагу присутніх — Та ніколи не мала займатися балетом і шукати свою біологічну сім’ю...

— Не може бути. — Енн похитала головою.

Елоїз закліпала й нахилила голову, а Кенна повторила за нею. Яблучко від яблуньки.

— Але є, — запевнила я Енн. — Звісно, остання частина юридично втрачає чинність, коли Джаніпер виповниться вісімнадцять, але вона пообіцяла це в письмовій формі...

Енн заперечила.

— Не займатися балетом? Ліна ніколи б не зробила такого. Усе, що ми робили цього літа, ми робили тому, що Ліна нізащо б не заборонила своїй доньці танцювати.

— А я думаю, що заборонила б. — Мій голос знизився до шепоту, бо я обмирала від страху. Якщо я мала рацію, все могло скластися дуже погано. — Подумай про це. Джаніпер дуже схожа на нас...

— Вона ніяк не могла цього знати, — заперечила Енн.

— Припини мене перебивати і послухай, — огризнулася я.

— Слушне зауваження, — погодилася Кенна.

Енн закліпала очима.

— Гаразд. Будь ласка, продовжуй.

— Мамині гени сильні. Ми всі четверо досить схожі, щоб привертати увагу. Якби Ліна бодай підозрювала, що Джаніпер піде в нас, і не хотіла, щоб хтось знав про її існування, їй довелося б подбати про те, щоб ніхто в спільноті не натрапив на маленьку дівчинку, яка виглядає і танцює, як Руссо, звідси й правило. — Я склала руки на грудях і сподівалася, що це не прозвучало так, ніби я остаточно з’їхала з глузду.

— О, цей кіт вискочив із мішка, щойно вона вийшла на сцену. Неозброєним оком видно, що вона Руссо, — сказала Елоїз. — Особливо в заді, повному людей, які знають два покоління вашої сім’ї протягом останніх п’яти десятиліть і опинилися на «Класиці», започаткованій вашою родиною. Язики сьогодні будуть плескати на всіх прийомах у всіх трупах.

— Цього я і боюся. — Моє горло стиснулося.

— Припустимо, я погоджуся з цим. — Енн кивнула. — Закриті всиновлення, на жаль, поширені, але добре, припустимо, Ліна була твердо налаштована, щоб її ніколи не знайшли. Чому?

— Думаєш, Ліна соромилася? — запитала Кенна.

— Ліну неможливо було присоромити. — Я похитала головою, і моє серце закалатало. — Я уявила три можливі причини, чому вона ввела це правило щодо танців Джаніпер. По-перше, вона знала, що ми втрутимося, якщо дізнаємося про неї... що ми й зробили.

— Винні. — Енн здригнулася.

— По-друге, щоб гарантувати усиновлення. Ми знали, що Еверетт не був її батьком, щойно побачили свідоцтво, але... Біологічний батько Джаніпер справді може оскаржити усиновлення? Це те, чого зараз боїться Керолайн.

Усі голови повернулися до Енн.

— Гм... — Між її бровами пролягли зморшки. — У Мас-сачусетсі? Це не зовсім моя царина, але, наскільки мені відомо, тут немає реєстру батьківства. Якби батько не знав про народження Джаніпер, а тоді встановив батьківство, він міг би подати позов. Те, що зробила Ліна, технічно є шахрайством. Еверетт не мав права підписуватися як батько Джаніпер.

У мене перехопило горло. Тоді Керолайн мала повне право боятися.

— Добре, але якби Ліна змогла утримати Джаніпер від пошуків своєї сім’ї, ніхто б ніколи не дізнався про Еверетта. Ніхто б не подав до суду. І після того, як їй виповниться вісімнадцять, ніхто не хотів би опікунства.

— Обидві причини мають сенс, — погодилася Кенна. — Якою ж може бути третя причина, чому вона не хотіла, щоб Джаніпер вас знайшла?

Моє серце завмерло, і я відкрила рот раз, потім вдруге, але не могла змусити себе сказати це, висловити найнижчу можливу думку про дії своєї сестри, яку я коли-небудь мала.