— Ми вип'ємо, якщо я отримаю пропозицію, — пообіцяла я.
— Ясно, що отримаєш. — Еверетт закотив очі. — І якщо контракт буде бодай схожий на мій, що ж, ми в шоколаді. Думаю, там зараз Джейкоб, але впевнений, що він вийде за секунду. Вони там зачинилися «на хвилинку». Тобі варто йти.
Саме вчасно. Я повернулася до Гадсона.
— Мені це не подобається, — буркнув він, коли я поправила йому краватку.
— Я вважаю, що ти в ній досить сексуальний. — Я потягнула за тканину, і він нахилився. Його обличчя опинилося за кілька сантиметрів від мого. — Якщо ми не повернемося за двадцять хвилин, іди нас шукати.
— Ти хочеш, щоб я чекав двадцять хвилин? — Його брови опустилися, і він обхопив мою талію руками, коли човен почав рухатися, пробуджуючись. — За двадцять хвилин може статися будь-що.
— Рахуй п’ятихвилинними інтервалами, якщо це допоможе. — Я затиснула манільський конверт між нами й швидко поцілувала його в губи. Не так я хотіла провести нашу останню ніч разом, але була рада, що він тут, зі мною. — Я скоро повернуся.
Він ніби розривався, і його руки ще раз напружилися, перш ніж він відпустив мене й кивнув, сягнувши в кишеню по свого телефона.
— Єво? — Я зиркнула на сестру.
—Ходімо. — Вона всміхнулася.
— Привіт, Керолайн, — відповів Гадсон на дзвінок. — Ми щойно прийшли на вечірку.
Я ще раз оглянула Гадсона просто тому, що він був надто вродливим, щоб цього не зробити, і залишила його з Ґевіном та Евереттом. Члени трупи махали мені, поки ми йшли через каюту, але їхні руки опускалися, коли вони бачили Єву.
Я дивилася крізь ілюмінатори, які тягнулися по краях каюти, на захід сонця: ми виходили у відкритий океан. Якщо все складеться погано, то наступні кілька годин цього круїзу будуть страшенно незручними.
Тривога, з якою я боролася весь день, спалахнула у вигляді гострого болю за грудиною, коли ми наблизилися до дверей приватної каюти.
— Скажи мені одну річ, — звернулася я до Єви, помітивши Максима, який стояв біля дверей з кількома членами трупи. Нічого не відбувалося. — Як ти так швидко здогадалася? Ти ж бачила її лише кілька хвилин.
— Ямочка, — відповіла Єва, і мої брови здивовано піднялися. — А що? Я вивчала біологію. Я знаю про генетику достатньо, щоб зрозуміти це. Крім того, це набуло сенсу, коли я почала порівнювати дати.
— Тепер розумію. — Моє серце тріпотіло зі швидкістю крил колібрі, коли ми підійшли до Максима.
Він усміхнувся самими губами, очі ж залишалися байдужими — які завжди.
—Хай мене грім поб’є, якщо це не тема найгарячіших розмов сьогодні. — Він переводив погляд з Єви на мене. — Не сподівався побачити вас тут разом.
— Я йду всередину, — повідомила я йому, тягнучись до дверної ручки.
— Щасти. — Він підняв келих на знак вітання.
— Я дам тобі знати, коли все буде чисто, — прошепотіла я Єві, відчинила двері в окрему каюту та зайшла всередину.
—А ось і вона! — Василь усміхнувся і поплескав Айзека по спині. Вони сиділи за довгим столом із чорного дерева, перед ними лежало шість чи сім манільських конвертів. Двері на правий борт були зачинені, а на лівий — відчинені, впускаючи океанський бриз із палуби, що вигиналася в бік носа яхти.
Джейкоб закрив свою папку й став перед відчиненими дверима, потім підсунув стілець і провів пальцями по своєму темному волоссю.
— Алессандро, чудовий виступ сьогодні. А я саме збирався йти.
Ми наскочили на досить високу хвилю, і я схопилася за стілець перед собою, щоб утримати рівновагу.
Довбані яхти.
— Дякую. Рада тебе бачити, Джейкобе, — сказала я.
Він кивнув, потім прослизнув повз мене й вийшов за двері.
— Алессандро, ти будеш дуже задоволена тим, кому ми пропонуємо контракт, — сказав Василь з усмішкою. — Він найкращий з тих, кого я бачив за останні роки. — Він нахилився і взяв конверт із лівої тумби. — І, звичайно ж, тут твій новий контракт.
Мій погляд кинувся до Айзека, і той нахилив голову. — Люба.
— Я тобі не люба, — нагадала я йому.
— Наразі, — погодився він.
— Ти не міг би вийти? Маю подбати про певні сімейні справи. — Моя посмішка могла розрізати стіл навпіл.
Василь штовхнув мені конверт і сів назад у крісло.
— Іди, Айзеку. Умови контракту Алессандри завжди приватні. З поваги до її матері, звісно.
— Авжеж. — Айзек підвівся зі стільця і пішов у мій бік. — Не буду брехати, що я не розізлився через твоє рішення дебютувати з одним із моїх номерів, не попередивши мене, але виконання було чудовим, і це викликало велику цікавість в інтернеті.
— Бездоганним, — поправила я його, перехопивши його погляд, коли він проходив повз. — Я була бездоганною. Там чекає Єва — запроси її, будь ласка.