— Бездоганна. — Він кивнув з нахабною посмішкою. — Звісно. Хоча мені боляче пропускати те, що точно виллється в запальну маленьку котячу бійку.
Коли гамір вечірки затопив кімнату, я відкрила конверт, який принесла із собою, і витягла два менших, які вклала Енн. Єва увійшла й зачинила двері, відрізаючи увесь галас, окрім хвиль, що розбивалися об корпус.
— Ми обговорюємо сімейний тариф? — Василь посовався на місці, переводячи погляд примружених очей між нами. — Єві теж потрібне місце в театрі?
Єва мовчки сиділа поруч зі мною.
— Ти маєш зробити вибір. — Я підняла перший конверт у правій руці. — Можеш взяти ці підписані угоди про нерозголошення в обмін на заповнення історії хвороб без зазначення твого імені та відмову від батьківських прав...
Він хитнувся вперед і грюкнув долонями по столу. Моє серце закалатало.
— Не від тебе. Я чекав цього від твоєї матері та Єви, але не від тебе.
— О! Ліна заскочила тебе зненацька? — запитала я, нахиливши голову. — Чи вона змусила маму виконати брудну роботу за неї? Будь ласка, скажи мені, хто з них
мав нахабство дивитися тобі в очі й шантажувати тебе, щоб ти запропонував Ліні контракт того року?
Він побарабанив кінчиками пальців по столу, потім сів назад.
— Він не відповість, — тихо сказала Єва.
— Звісно, ні, не захоче цього визнавати. А ти б захотіла? — Я опустила конверт на стіл. — Нічого страшного. Я все склала докупи. Ліна приїхала благати про ще один шанс, коли ти не підписав з нею контракт у вісімнадцять. Ми всі це знаємо.
Він й оком не зморгнув.
— І ти, звісно, не дав їй такого шансу. Ти береш лише найкращих і вже зрозумів, що вона не з таких. Однак ти зловжив своєю владою і взяв те, що вона запропонувала, еге ж? Перемотаємо на кілька місяців уперед: вона симулює травму, щоб отримати відпустку з Сан-Франциско, бо вагітна, але, замість зателефонувати тобі, вона дзвонить нашій мамі. Якось так? — Тук-тук-тук. Я постукала кутом конверта по столу. — Я майже впевнена, що ти не знаєш жодних деталей з дуже поважної причини, тож перейдімо до того, як тебе шантажували. Припускаю, це була Ліна.
Він витримав мій погляд, але його права брова нервово сіпнулася.
— І я припускаю, що вона сказала щось схоже на те, що й моя мила молодша сестричка близько місяця тому, а саме: «Я знаю, що в тебе є дитина, яка не вписується у твій дуже публічний, дуже залізний шлюбний контракт. Дитина, яка може коштувати тобі трупи, якій ти присвятив своє життя. Я знаю, де ця дитина, і якщо ти даси мені те, що я хочу, таємниця залишиться між нами». Щось таке?
—Так точно, що аж бісить, — зауважила Єва. Її спокійний тон суперечив тому, як міцно вона вчепилася в поручень крісла, коли яхта хитнулася.
Мій погляд привернув рух ліворуч, і я знову вхопилася за крісло. Вода хлюпнула на палубу, коли ми піднялися на наступну хвилю. Перші пів години завжди були збіса неспокійними, і цей вечір не став винятком.
— Це те, що ти кажеш мені, Алессандро? — Василь сплів пальці на грудях.
— У жодному разі. — Я похитала головою. — Хоча мені трошки цікаво знати, чи не в такий спосіб моя мати забезпечила й мій контракт.
— Трошки? — Куточок його рота скривився. — Знаючи тебе, це запитання, мабуть, з’їдає тебе зсередини. Чи гідна ти своєї посади? Чи достатньо хороша?
Мене мало не вивернуло.
— Кілька місяців тому це 6 мене знищило, — зізналася я. — Але вже ні. І я тут не заради контракту чи ролі. Ні своєї. Ні Євиної. — Я встала зі стільця й кинула обидва конверти на стіл. — Обирай. Конверт перший: усі, хто підозрює, що ти — батько цієї дитини, підписали угоди про нерозголошення, і ти можеш отримати їх, якщо підпишеш відмову від батьківських прав і надаси медичну історію. Або конверт другий: наші підписані заяви та копія оригіналу свідоцтва про народження цієї дитини потрапляють до рук того, кого я першим зустріну, коли вийду за ці двері. І я припускаю, що ти не маєш бажання виховувати цю дитину, бо якби мав, це сталося б близько десяти років тому. — Я випнула підборіддя й зібрала всю свою браваду, щоб утримати цю маску.
Він вивчав мене в ніяковому мовчанні добру хвилину, потім нахилився вперед, узяв конверт із документами праворуч і потягнувся до свого піджака по ручку. Коли він відкрив його, в салоні запанувала тиша.
— «Немовля Руссо», — прочитав він, проглядаючи папери.
— Тобі не треба знати ім’я дитини. — Я похитала головою. Енн склала контракт відповідно до оригіналу свідоцтва про народження, за винятком статі. Це не було бездоганно, але цього вистачило б для суду, якби Василь колись передумав.