— Хіба? — запитала я, трохи задихана.
Він кивнув, його погляд поглинув мене, а Гадсон простягнув руку до купи свого одягу.
— Я фантазував про те, що зроблю з тобою в цій кімнаті, значно довше, ніж хотів би визнавати.
— Невже? — Я важко ковтнула й переступила через зняту майку, відкинувши її вбік, щоб звільнити йому шлях. — Що ти шукаєш? — Хай що б це було, на нього йшло забагато часу.
— Гаманець. — Він схопив свої штани. — Презерватив.
— Забудь. — Я відступала, поки не вдарилася спиною об стійку. — Він не потрібен. Я п’ю протизаплідні. — І я хотіла його негайно. — Ефективність дев’яносто дев’ять відсотків.
Він дістав з гаманця фольгований пакетик і похитав головою, розриваючи його.
— Не ризикуватиму цим одним відсотком. — Він розгорнув його по всій довжині.
Я отямилася. Точно. Звісно, не ризикуватиме. У нас навіть не було постійних стосунків.
— Ти хочеш дітей? — продовжив він. — Я дам тобі дітей. Тільки скажи. — Ця думка мала б розхолодити мене, але впевненість, що світилася в його очах, — ніби він кричав, що наші долі вже переплелися, — змусила моє серце битися вдвічі швидше, коли він ішов до мене, величний, прекрасний і оголений. — Доти я не ризикуватиму всім, над чим ти працювала, через власне нетерпіння.
Туга у грудях спалахнула яскраво й так солодко, що я прикусила нижню губу, щоб не дати словам вирватися.
— Боже, чого я тільки не науявляв, що зроблю з тобою, — пробурмотів він, втупившись у мене поглядом, сповненим жаги. Він припав до моїх губ несамовитим поцілунком, потім опустився на коліна, обхопив рукою мою ліву ногу й підняв її собі на плече.
У мене перехопило подих, коли він нахилився й поцілував чутливу шкіру на внутрішньому боці мого стегна.
— Я годинами спостерігав за тобою, ідеально врівноваженою, надзвичайно дисциплінованою, і думав, що б ти зробила, якби я... — Він провів язиком від мого входу до клітора.
Я скрикнула, вигнулася дугою — і запалала. Руки потягнулися до його голови, але він струсив їх.
— Руки на станок, Аллі, — скомандував він.
Я негайно виконала наказ.
— Ідеально, — похвалив він, а потім узявся за мене своїм ротом. Насолода огортала мене з кожним дотиком і поворотом його язика. Я схопилася за станок, коли мої стегна закрутилися самі собою, у гонитві за кайфом, який, як я знала, міг дати мені тільки він.
Однією рукою він тримав мене за бік, не даючи вислизнути, другою крутив моїми стегнами, використовуючи їх, щоб затягнути мене в несамовиту сутичку, а коли я наближалася до краю, спиняв, аж поки мої м’язи не затремтіли й відчай не виплеснувся в сповнене жаги уривчасте дихання і вишептане благання.
— Саме це я й уявляв, — сказав він і провів по мені язиком. — Ти тремтиш, задихаєшся, розчервонілася від бажання.
— Гадсоне, будь ласка, — благала я.
Він просунув два пальці всередину мене й погладив.
— Але те, як ти стогнеш, коли вимовляєш моє ім'я... Це за межами всього, що я міг собі уявити, Аллі. І тепер житиме в моїх снах. — Він скористався своєю рукою і язиком, щоб штовхнути мене до прірви.
Я розпалася на частини, розбита хвилями німотного блаженства, і впала б, якби Гадсон не тримав мене, вичавлюючи з мене все до останнього тремтіння і якимось чином розпалюючи новий вогонь. Нарешті він повільно підвівся на ноги.
Мої груди здійнялися, а нога піднялася разом із ним. Він нахилив плече, і моє стегно зісковзнуло, але він зловив його ліктем, а потім опустив на підлогу.
— Розвернися.
Я повернулася лицем до станка, тоді позадкувала на два кроки, зустрівшись із його поглядом у дзеркалі.
— Трясця, бездоганна, — сказав він, провівши пальцями по моєму хребту, перш ніж взяти мої сідниці в руки.
Я нахилилася вперед і розставила ноги у відвертому запрошенні, не зводячи з нього очей.
— Гадсоне, — прошепотіла я. — Ти мені потрібен.
— Почуття більш ніж взаємне. — Він просунув пальці між моїми стегнами, і я здригнулася від свіжої хвилі жагучого бажання, що накотилася на мене, і міцно притиснулася до нього, вимагаючи задовольнити його. На щастя, цього разу він не змусив мене чекати. Зігнув коліна, і я відчула, як головка його члена штовхнулася в мій вхід, а потім спинилася.
— Так. — Я кивнула головою і відштовхнулася, використовуючи станок як важіль і домігшись кількох сантиметрів його в собі.
— Ти така збіса моя. — Він стиснув мої стегна і врізався в мене.
Я вигукнула його ім’я, і мої очі заплющилися від піднесеного задоволення. Він входив так глибоко, так досконало.
— Очі, — зажадав він. — Дивися на нас.
Від самих цих слів я почала танути, але те, як він відсунувся, щоб знову врізатися в мене, розплавило мене. Він задав ритм, від якого я задихалася, прагнучи наступного поштовху, наступної дози блаженства, на яке безсоромно підсіла.