— Я просто хочу поговорити з нею. — Енн припала до дверей, і плечі Аллі опустилися.
Уся ця ситуація була суцільним кошмаром.
— Керолайн — чудова мати, готова померти за цю дівчинку, — додав я. — Вона в надійних руках.
— І ми маємо довіряти тобі? — визвірилася на мене Енн.
— Не треба, — попередила Аллі сестру. — Якщо хочеш бійки, нападай на мене.
— Я більш ніж здатний... — почав я, але замовк, коли Аллі піднесла руку.
—Ти це зробиш. — Енн повторила свою попередню вимогу м’якшим тоном, але не менш рішуче. — Будь ласка, зроби це, Аллі. Вдай Гадсонову будь-кого, якщо це допоможе тобі бути ближче до Джаніпер.
Аллі зосередилася на Сейді, наче Енн і не говорила взагалі.
Це було так несправедливо просити про таке Аллі, але я поважав її бажання і тримав язика на припоні.
— У неї справді немає дому? — запитала Аллі, дивлячись на мене похмурим поглядом. — У собаки?
Від швидкої зміни теми я нахмурився.
— Ні. Поки ні. Мій орендодавець не дозволяє тримати домашніх тварин, та й на цілодобових змінах їх не схвалюють, але я знайду для неї когось.
— Її не можна везти до притулку. — Її тон став різкішим.
— Не повезу. — Мій погляд швидко ковзнув по Аллі, оцінюючи її. Вона здавалася виснаженою. Я поняття не мав, яка вона зазвичай, тому не міг сказати, чи нормально вона харчується, чи властиві їй кола під очима, але міг побитися об заклад, що тренувалася вона до знемоги.
Її сім’я ніколи не дозволяла їй знімати ногу з клятої педалі газу.
—Ти зробиш це для мене, Алессандро, — повторила Енн, повертаючи мене до розмови.
Довбана подорож провини.
Аллі зітхнула.
— Ти справді думаєш, що Керолайн заборонить нам бачитися з Джаніпер, якщо ми просто скажемо їй? — запитала вона мене, погладжуючи Сейді за вухами.
Я опустив козирок кепки й замислився.
— Якщо чесно, я не знаю. Після смерті Шона вона стала якось надмірно опікуватися Джаніпер, і я не бачу ніяких змін. Не хочеться визнавати, але племінниця має рацію в одному. У вас більше шансів, що Керолайн прийме вас, коли вона познайомиться з вами ближче. — Якщо ми виживемо, коли ця брехня окошиться на нас же.
— То ти вважаєш це хорошою ідеєю? — запитала Аллі. — Хочеш, щоб я прослизнула у твою сім’ю під фальшивим приводом і втерлася в довіру до твоєї сестри?
— Звучить жахливо, коли ти так кажеш. — Я зсунув кепку назад. — Я розриваюся. Якби на твоєму місці був хтось інший, я б послав його до біса. Але це ти. — Я проковтнув здоровенний клубок, який застряг у моєму горлі. — Думаю, Джаніпер має право знати про своє походження, і якщо Керолайн зрозуміє, що її біологічної сім’ї не варто боятися, це скине з її плечей величезний тягар. Але мені нестерпна сама думка про те, що я брехатиму сестрі, а якщо ваша мама дізнається... — У мене аж всередині похолонуло, ніби я досі був тим вісімнадцятирічним хлопцем.
— Мама надто зайнята викладанням, щоб перейматися нами, — урвала мене Енн, і Аллі одвела погляд. — Вона не втручатиметься. — Голос Енн став тихішим, коли вона підійшла до сестри. — Джаніпер — це останній — єдиний — шматочок Ліни, який у нас є, і це наш шанс пізнати її.
— Тоді зроби це сама. — Аллі погладила руками шию Сейді.
— Ні. — Слово вислизнуло, перш ніж я встиг його зупинити.
— Не вийде, — погодилася Енн. — Він не дивиться на мене так, як на тебе. Це єдина причина, чому я думаю, що цей досить... дитячий план може спрацювати. Він би викрив усю хитрість, просто глянувши у твій бік.
Усе було аж так явно?
— І це дурість, — продовжила Енн, — проте вона єдине, що в нас є, і Джаніпер має рацію, коли вважає, що ти зможеш завоювати Керолайн. Ти всіх завойовуєш своїм серцем. Та й що найгірше може статися? Керолайн дізнається, і ми повернемося до того, з чого почали: жодної можливості бачитися з Джаніпер. Нам нема чого втрачати і є що здобувати. Іди на вечірку, Аллі. Будь ласка.
— Я не зміню її думку за день. — Аллі навіть не підвела очей, коли Енн впала перед нею навколішки на підлогу у фоє.
— Це правда, — кивнув я. — Знаючи мою сестру, на це підуть тижні, якщо не місяці.
—Тоді ти робитимеш це стільки, скільки знадобиться, щоб переконати її. — Енн поклала руки на ноги Аллі, і її слова почали швидко злітати з уст. — Ми маємо пересвідчитися, що з Джаніпер усе гаразд. Ми зобов’язані заради Ліни. І якщо я не можу бути тією, хто ставить запитання, щоб впевнитися, що маленька дівчинка Ліни щаслива, тоді ти зробиш це за мене. Ти мусиш, Аллі. Джаніпер попросила тебе про це, і відмовити буде те саме, що відмовити Ліні...