—Ти чарівна, — сказав він так щиро, що я майже повірила йому.
— Ти не мусиш цього робити. — Я промовила це так, щоб почув лише він. — Компліментів мені.
—Така вже правда, Алессандро. — Його рука застигла на моєму стегні.
— А ще ти не мусиш зараз мене торкатися. Нас ніхто не бачить. — Гравій на доріжці хрумтів під моїми улюбленими рожевими кедами «Ване», поки ми пробиралися між машинами на задньому дворі.
— Тебе це непокоїть? — Ми прослизнули на вузьку стежку між будинком і гаражем.
— Ні. Так. Не знаю. — Мене непокоїло те, наскільки мені це подобалося, особливо якщо взяти до уваги той факт, що я вже кілька місяців не відчувала нічого схожого на бажання. — Можливо, нам потрібні основні правила. — Я б не вижила, якби він справді фліртував зі мною.
— Добре. Встановлюй їх. — Його усмішка була такою гарячою, що могла підпалити айсберг.
— Наскільки я пам’ятаю, дотримання правил не є однією з твоїх сильних рис.
— Нормальним було б заперечити, що, відколи ми востаннє проводили час разом, я подорослішав, але, оскільки мій командир згоден з тобою, я пропущу це повз вуха. Встановлюй свої правила. — Його усмішка згасла, коли він зупинився на півдорозі до гаража, а я роззирнулася, щоб переконатися, що ніхто не може нас підслухати, й повернулася до нього обличчям. У підлітковому віці Гадсон завжди був небезпечним, коли всміхався. А коли приділяв мені всю свою увагу? Смертельно небезпечний дорослий чоловік.
Правила. Точно. Трясця, тепер треба про них думати.
— Ти можеш торкатися мене на людях для достовірності, але не більше. — Я підняла підборіддя, ніби молячись про нівелювання нашої різниці в зрості.
— Зрозумів. — Його рука опустилася, і я зненавиділа себе за те, що одразу ж засумувала за нею. — Далі?
Мій розум крутився, вишукуючи дірки в нашому плані.
— Ти не можеш ні з ким зустрічатися, поки ми це робимо, інакше все піде коту під хвіст. — Чорт, а він із кимось зустрічався? З тією дівчиною в барі? Моя інтуїція підказувала, що ні, він ніколи б не погодився на це, якби мав когось.
— Без проблем. Я ні з ким не зустрічаюся, а навіть якби зустрічався, важко зосередитися на комусь іншому, коли ти заходиш у кімнату, — сказав він так, ніби це був просто факт.
Що за чортівня? Мої брови злетіли.
— Не кажи такого. — Я відступила назад, наштовхнувшись на гараж.
— Хочеш, щоб я брехав? — Від тепла в його очах в мене перехопило подих. Аж до болю.
— А хіба не це ми робимо?
— Тільки для інших. Не одне одному. Таке моє правило. — Він нахилився в мій особистий простір, але не торкнувся мене. — Усе, що ми кажемо одне одному, має бути правдою.
— Бо ти так добре на цьому знаєшся? — А, ось і гнів, і він значно безпечніший, ніж бажання. Я вхопилася за нього обома руками.
— А от ти — відкрита книга? — Він відступив із важким зітханням. — Я облажався, коли зник не попрощавшись. І шкодував про це кожного дня свого життя. Це правда. Чи можеш ти прийняти це настільки, щоб відкласти вбік на наступні кілька місяців?
Краєчок роз’ятреної рани затягнувся, ніби його слова були швами. Яка ж дурість — вірити йому, але я повірила.
— Можу.
— Ти впевнена, що готова зіграти саме цю роль? Я знаю, що це важко, але наша головна мета сьогодні — переконати їх, що ми пара. — Його очі загорілися, ніби він навмисно випробовував, як я відреагую.
Гра почалася.
Я пирхнула:
—Та благаю. Щойно вчишся імітувати оргазм, будь-яка роль по зубах. Це простіше простого.
Його очі на мить округлилися, перш ніж він опанував свій вираз.
— Добре. Тоді зробімо це.
Я, безумовно, виграла цю партію.
Ми зайшли на задній двір, і в мене відвисла щелепа.
Будинок виходив на парк Засновників, і всі два гектари простору були облаштовані для вечірки Джаніпер. По периметру були встановлені маленькі станції, що вели до столиків для пікніка, накритих яскравими скатертинами.
— Це трохи занадто, але ми добре проводимо час, — сказав Гадсон, ведучи мене в парк, який перетворився на карнавал. — Джаніпер, Мейсон і Мелоді — це двійнята моєї двоюрідної сестри — єдині діти в сім’ї, тому ми всі збираємося разом на їхні дні народження. Джаніпер обрала темою карнавал, тож кожен додав щось від себе.
Ми пройшли повз гігантський надувний батут з гіркою з перешкодами.
— Це ідея Керолайн, і ти б бачила її паніку, коли нам здалося, що подовжувач туди не дотягнеться. — Він усміхнувся куточком рота й показав на станцію праворуч. — Тітка Джо й дядько Марк керують кабінкою з кидання дротиків у повітряні кульки. — Пара замахала нам у перервах між вибухами кульок. — А їхні діти відповідають за аквагрим.