КЕННА: Якщо ти мені не передзвониш, я вишлю пошукову групу.
Було надто рано для почуття провини, яке йшло в комплекті з цим повідомленням, тому я відкрила наступне.
ЄВА: Тобі варто завтра зняти матеріал про реабілітацію. Люди мають побачити, що ти досі жива.
ЄВА: А ще не завадило б виправити деяку дезінформацію.
Я зітхнула й натиснула на відео із Seconds, яке вона надіслала разом із повідомленням. Застосунок завантажився на моєму телефоні, і почало відтворюватися відео з популярним танцівником.
«Отже, поговорімо про чотири причини, через які танцівники травмуються. По-перше, фізична форма. — У кадрі з'явився танцівник, із яким я була побіжно знайома, коли той падав після того, як надто рано повернувся після третьої заміни колінного суглоба. — По-друге, техніка. — Я здригнулася, коли танцівниця неправильно розподілила вагу в арабеску й підвернула щиколотку. — По-третє, нещасні випадки. — Па-де-де пішло геть не туди, і чоловік впустив свою партнерку. — І четверте, перенавантаження».
Мені аж погано стало, коли на екрані з’явилася я, виконуючи вісімнадцять обертів у варіації «Жізелі». Вимкни. Прокрути. Негайно. Байдуже, що мій мозок викрикував усі ці попередження — я не могла відвести очей, мій погляд був прикутий до катастрофи, яка урвала мій сезон... і, можливо, кар’єру. Це сталося в ту секунду, коли я спіткнулася, втратила фокус, коли мені здалося, що я побачила його на порожньому місці. На відео не було чути, як хруснуло моє сухожилля, але мозок чудово відтворив звук, коли я закричала, а колеги кинулися виносити мене зі сцени.
«Прима-балерина Алессандра Руссо вже мала одну операцію на ахілловому сухожиллі, і в трупі ходять чутки, що вона знала про свою травму, але все одно виступала. Це рішення могло коштувати їй омріяної кар’єри. — Відео повернулося до оригінальної заставки. — То що ви думаєте? Це був нещасний випадок? Техніка? Фізична форма? Чи перенавантаження? Напишіть у коментарях».
Маленька відьма позначила нас.
Як мазохістка, я відкрила коментарі.
Ballet4Life97: Безумовно, перенавантаження. Так тупо з її боку.
Ryandnzx: Можливо, фізична форма. Вона на вигляд трохи не того.
Ballet4Life97: Слушно, ці шви на костюмах аж кричать.
Dancegrl6701: Другий розрив ахілла? Можна займати її місце. Вона не повернеться.
OnPointe34: Нащо ця фігня, еге ж? Дай дорогу комусь із трупи.
CassidyFairchildeclass="underline" Вона може повернутися.
Dancegri.6701: Звичайно, якщо хоче викладати. Але танцювати? Нізащо. Не як прима.
NYFouette92: 3 того, що я чула, їй уже знайшли заміну.
Bwayllte: Як можна так пересрати кар'єру?
ReeseOnToe: Шкода. Вона ж королева балету. Сподіваюся, відновиться.
Tutucutex20: Тупа ідіотка, грає в довбані ігри і все таке.
Bright2Lit: Навіть якщо вона повернеться, то не на всі сто.
WestCoastPointe: Бачилися раз. Претензійна й зарозуміла.
OnPointe34: Справді? То гроші. Більшість багатіїв такі.
WestCoastPointe: Трупі буде краще без неї. Повірте мені. Діва.
Я закрила застосунок і спробувала дихати крізь нищівний, гострий біль, що розростався в грудях. Офіційні огляди в «Тайме» не мали нічого спільного з випадковою жорстокістю інтернету.
Сейді піднялася сходами й залізла в шезлонг, її лапа вмостилася на моєму стегні — вона повністю поглинула мій особистий простір і почувалася як вдома, розвернувшись на весь обшир і придавивши мої коліна.
Я занурила пальці в її шерсть і зробила один вдих, потім другий.
Можна займати її місце. Вона не повернеться. Хоч як я намагалася відігнати коментарі, цей врізався мені в душу, як льодоруб, і залишив слід. Навіщо Єві надсилати мені таке? Невже вона не розуміла: я й так добре знаю, що кажуть люди?
— Я навіть від самої себе втекти не можу, — пробурмотіла я, коли мій пульс сповільнився. Куди б я не пішла, там знайдеться інтернет. Це була одна з причин, чому я не хотіла заводити клятий акаунт на Seconds.
Можна займати її місце. Вона не повернеться.
Ні, повернуся. Це було настільки ж просто, як і неможливо.
— Ходімо снідати.
Я занесла Сейді в дім і нагодувала нас обох, а потім рушила до спортзалу. Єдиною людиною, яка казала мені, що я можу і чого не можу, була я.
* * *
— Привіт, ти... — У відчинені двері студії зазирнула Енн, вдягнена в білі лляні шорти та синє поло. У руках вона тримала сріблясту рамку для фото. — Що ти робиш? — Вона скинула босоніжки й увійшла.
Я зробила мах правою ногою вперед і повернула її в першу позицію, тримаючи ліву руку на станку.
— Коло ногою. Як воно? — Я повторила рух: нахилилася, спрямовуючи ногу вперед, потім відвела її вбік, далі назад і знову у вихідну позицію.