Я спинився і перевів пікап у режим «паркінг».
— Коли це було? — запитала мене Аллі, відстібаючи ремінь безпеки.
— Минулої ночі, біля узбережжя штату Мен, — відповів Бічмен, уже рушаючи до дверей. — Кажу тобі, Елліс — найвезучіший сучий син, якого я коли-небудь бачив.
— Минулої ночі? — Аллі сперлася на консоль між нами. — Ми могли скасувати сьогоднішню зустріч.
— Усі вижили, і я в повному порядку, — запевнив я, розстібаючи ремінь. — Просто ще один день на роботі.
— Потенційна смерть для тебе просто... буденність.
—Здебільшого. — Я кивнув.
Вона дивилася на мене ще кілька секунд, але кляті окуляри приховували все, що коїлося в її очах. Щось із нею сьогодні було не так.
—Погнали, голубки, — гукнув Бічмен у салон пікапа, перш ніж зачинити дверцята.
— Він... гм... знає, авжеж? — запитала Аллі.
— Про те, що ми влаштували фальшиве побачення заради балету Джаніпер? Безумовно. Він обома руками за. — Бічмен був у цілковитому захваті від того, що сприяв вирішенню, як він вважав, проблеми, яку я становив. — Про все інше я не казав.
— Добре. Що менше людей, яким ми мусимо брехати, то краще. — Вона натягнула крислатий капелюх від сонця, і ми вийшли на полуденну спеку. Двадцять п’ять градусів — зависоко для цієї пори року, але я не скаржився ні на тепло, ні на безхмарне блакитне небо.
—Ти в нормі? — Я нахилив голову. — Тихіша, ніж зазвичай.
— Так. Усе гаразд. Просто вчора був паскудний день, і я не хочу про це думати. — Вона закинула на плече свою пляжну сумку, яка була приблизно як половина її.
— Чи говорити про це, — здогадався я.
—Точно не хочу. — Вона похитала головою, що мене не здивувало. Код до Аллі було важче підібрати, ніж до кубика Рубіка.
— Тоді дозволь розважити тебе піском, водою і тим, що, я сподіваюся, може навіть трохи розвеселити. — Я рушив до пляжу.
— Розважитися було б чудово, якщо чесно. — Вона зробила мені честь, не усміхаючись фальшиво.
Ми з Бічменом розділили між собою поклажу й за кілька хвилин пробиралися піском повз викладену плиткою комфортну зону відпочинку з пірсом для купання, щоб вийти на пляж, де на нас чекали мої батьки з Керолайн. Тато, як завжди, перевершив самого себе, встановивши на піску за шість метрів від хвиль чотири велетенські пляжні парасольки — їхні зубчасті краї тріпотіли від поривів вітру, а під кожною виднілося по два шезлонги.
— І хай почнеться гра, — пробурмотіла Аллі, притримуючи рукою капелюха.
— Я підтримаю тебе, — пообіцяв я, коли ми наблизилися. Спереду, ззаду, я підтримаю її скрізь, де знадобиться.
На цій ділянці пляжу було лише кілька інших сімей, і я насолоджувався тишею. За кілька тижнів тут не буде вільного місця, бо почнеться пік сезону.
— Гадсоне! — Мама підвелася зі стільця, коли я сів поруч із поставленим біля тата холодильником, і нахилилася у швидких обіймах. — Аллі! — Вона розвернулася й без попередження обійняла її.
Аллі застигла на помітну мить, а тоді незграбно обійняла маму у відповідь.
— Місіс Елліс.
— Називай мене Ґвен, люба. — Мама відступила назад і стиснула плечі Керолайн, а потім усміхнулася Бічмену. — Еріку! Давно не бачилися!
— Місіс Е. — Він майже проковтнув маму в обіймах.
— Гадаю, її батьки нечасто обіймалися, — тихо промовив тато поруч зі мною.
— Вона ніжна. — Мій тон став різкішим. — Особливо зі своїми сестрами.
—А я й не казав іншого. — Тато поплескав мене по спині. — Вона міцна, треба віддати їй належне.
— Бо виросла з Тетчером і Софі? — запитав я, помітивши, що Керолайн не відірвалася від книги під третьою парасолькою.
— Тетчер був не таким уже й поганим, — розмірковував тато. — Щоранку заходив до кафе почитати газету, замовляв міцну чорну каву. Завжди говорив щось хороше про своїх дівчат. Про твою, зокрема, хоча й аж надто любив наймолодшу. Я сказав, що Аллі міцна, бо вона повернулася після того, як Керолайн запустила в неї кігті. Ти, мабуть, важливий для неї.
— Вона неймовірна, — сказав я, дивлячись, як Аллі безстрашно вмощується на стілець поруч із Керолайн, поставивши між ними свою сумку.
— Вона має бути такою, якщо ти відчував потребу ховати її від нас, коли ви були дітьми. — Він зосередив на мені погляд, який свідчив про розчарування, яке він не збирався виказувати.