Її очі загорілися.
— Ти поведеш мене обирати?
— Звичайно, коли вважатиму, що ти готова. Знімай їх. — Я підійшла до станка й зробила кілька швидких розтяжок, оскільки минуло вже кілька годин після ранкового тренування.
Джаніпер наблизилася, і я відверто зітхнула, побачивши стан її ніг.
— Займи місце біля першої дзеркальної панелі, — наказала я, коли вона стала перед другою.
— Чому? — Вона позадкувала, щоб підкоритися. — Я думала, що початківці мають стояти в центрі, а краї лишати для кращих танцівників.
— Так і є. — Я кивнула. — Але ти стояла на місці Енн. А тепер займаєш місце своєї матері.
Коли вона оглянула простір навколо, її очі засяяли, груди наповнилися повітрям, погляд ковзнув по дзеркалу й паркетній підлозі, нарешті зупинившись на станку. Вона взялася за нижню перекладину.
— Ще розігріта після тренування? — запитала я.
Вона кивнула.
— Добре. Тоді почнемо. Пліє. — Я проходила з нею основи, змушуючи повторювати свої рухи, а сама мовчки оцінювала її сильні та слабкі сторони.
Коли ми закінчили, вона вже не сперечалася, а стояла мовчки, чекаючи зі страхом в очах і трохи випнутим підборіддям.
— Ти феноменальна, хоча я й так це знала.
— Атож. — Я кивнула. — Ти теж можеш бути феноменальною, якщо готова слухати.
Вона глянула на Гадсона, який досі стояв біля стіни, ніби вбудований у несучу конструкцію будинку, а тоді кивнула мені.
— Ти чудова танцівниця. Я стежила за тобою весь урок, а не тільки біля станка. І за п’ять місяців занять ти досягла неабияких успіхів, Джаніпер.
Вона широко всміхнулася.
— Я Руссо.
Я кивнула.
— Але талант має поєднуватися з фундаментальними основами, а ти ще не розвинула ті, завдяки яким можна взувати пуанти. Я кажу не лише про те, що кістки твоїх ніг недостатньо розвинуті. Будь ласка, повір мені, якщо ти робитимеш так далі, ти розтягнеш або зламаєш щиколотку.
Вона зітхнула, але не стала сперечатися, що я сприйняла як прогрес.
— Тобі треба розвивати артикуляцію стопи, вміти працювати кожною її частиною, рухати кожним пальцем. — Я виставила праву ногу, а потім ковзнула нею по підлозі дугою, проносячи її перед собою. — Є різниця між цим, — я повернулася у вихідну позицію, потім знову поставила ногу й виставила її вперед, — і цим. Саме тому ми повторюємо основи знову й знову.
— Що ще? — Її підборіддя піднялося ще на сантиметр.
— Сила й контроль. Ти підіймаєшся в релеве, а це означає, що треба зміцнити м’язи, аби підніматися одним рухом, а потім повільно і контрольовано опускати ногу вниз — усе це вимагає часу і практики, щоб розвинутися. Над узгодженням теж потрібно попрацювати. Будь-які недоліки, які в тебе є, коли ти стоїш на пласких стопах, будуть тільки різкішати на пуантах, що призведе до дисбалансу.
— Отож, усе. — Її рука впала зі станка. — У мене виходить погано все.
— Ні. — Я наблизилася до неї. — Я вже сказала тобі, що ти виняткова. їй вчишся цього лише п’ять місяців. Дай собі поблажку, але тримай під контролем его. Я щойно сказала тобі, чому ти не готова до пуантів, а не що все погано. Це не так. Балет — це ціле життя розвитку, і ніколи не можна задовольнятися тими навичками, які маєш зараз, знанням, що ти можеш бути феноменальною, бо однаково треба прагнути до недосяжного відчуття досконалості.
— А ще йдеться про радість, — додала вона. — Це має бути весело.
— Так. — У теорії. — І я впевнена, що наступного року ти будеш готова до «Класики», і до того ж феноменальною, бо відточиш основи. У чешках. Початківці весь час змагаються в чешках. Ми з Євою виступали так до тринадцяти років.
— Але міс Квінн записала мене на «Класику» цього року.
Я спробувала зберегти нейтральний вираз обличчя.
— Справді? — Лише після п’яти місяців? Про що вона, трясця, думала? Джаніпер змагатиметься з танцівницями з багаторічним досвідом і тренуваннями. — Як одну з кордебалету?
— Ні, в категорії початківців. — Джаніпер провела пальцем уздовж станка.
Я подивилася на Енн, благаючи про пораду, але вона підняла руки вгору, здаючись такою ж приголомшеною, як і я.
— Добре, і що ти думаєш про це? — запитала я в Джаніпер.
— Не хочу осоромитися. — Її голос знизився до шепоту. — Я думала, що якби я вже була на пуантах, у мене було б більше шансів потрапити до двадцятки найкращих.
І, можливо, отримати травму.
— Я не хочу пропускати змагання. Що мені робити?
Я потягнулася до єдиного пасма волосся, що вибилося з її пучка, і заправила його за вухо.
— Я справді думаю, що тобі варто поговорити з мамою.
Джаніпер застигла.
— Вона не зрозуміє. Ти ж знаєш, що вона ненавидить балет.
— Я знаю, що вона любить тебе. І впевнена, що дасть дуже хорошу пораду.