Вона, здавалося, замислилася, а тоді похитала головою.
— Я не можу. Якщо потраплю до двадцятки найкращих, це покаже їй, що я вправна, що можу бути такою ж видатною, як ти, якщо вона просто дозволить мені танцювати. А на той час буде середина серпня, і вона вже полюбить тебе. Тож, коли ти повернешся до Нью-Йорка, можливо, вона дозволить мені відвідувати тебе й тітку Енн.
Енн глибоко вдихнула й закусила губи.
— І Єву, звісно, теж. Усе вийде.
— Джаніпер... — Що більше ми заглиблювалися в цю шараду, то гірше я почувалася.
—Я не танцюватиму на пуантах, — поспіхом додала вона. — Зроблю все, що скажеш, якщо зможемо просто дотримуватися плану.
Моє серце стиснулося, я смикнулася й глянула на Енн у пошуках правильної відповіді, правильних слів.
— Пропоную дати тітці Аллі хвилину на роздуми, а тим часом ти допоможеш мені приготувати енергетичні батончики на кухні, — втрутилася Енн. — Вони шоколадні.
Джаніпер перевела погляд між нами, потім глянула на Гадсона.
— Добре.
— Чудово. — Енн вивела її зі студії й зачинила за собою двері.
— Думаю, ми мусимо розповісти Керолайн, — сказала я Гадсону.
— Згоден. — Він пройшовся студією в шкарпетках.
Мої груди грозилися витиснути повітря з легенів.
— Це може означати, що Джаніпер не побачить нас ще вісім років.
— Таке рішення через брехню їй? Імовірно. — Він підняв руку, а потім опустив, ніби передумавши тягнутися до мене, що, мабуть, було на краще, адже я майже трахнула його в душі, коли він востаннє торкнувся мене. А ще він хоче години. Дні. Ночі.
— І вона забере її з балету. — Станок впився мені в спину, коли я притулилася до перекладин.
— Не певен, що це погано, після того що бачив на тому занятті. — Він склав руки на грудях.
— Не всі так викладають. — Чорт, я захищалася. Від погляду на фото Ліни в мене в грудях ще більше стиснулося.
— Про що ти думаєш?
— Ліна любила танцювати. — Я вивчала її усмішку, дрібні зморшки навколо її очей. — Тобто справді любила це. Вона народилася танцівницею, їй не сказали, що вона має нею бути. Прокидалася вранці, з нетерпінням чекаючи на заняття, і щодня проводила в цій студії більше часу, ніж будь-хто з нас. Це було її повітря, її їжа. Вона любила це так, як я ніколи... — Я закрила рота так швидко, що аж зуби клацнули.
— Ти теж це любила, — прошепотів він.
Я перевела погляд зі світлини на нього.
— Я був поруч, Аллі. Ти теж це любила. — Він торкнувся долонею до мого обличчя, і я з усіх сил намагалася не притулитися до нього, до його тепла. Я намагалася захиститися, але нічого не виходило. — Ти оживала на тій сцені так, як ніде в інших місцях. Можливо, не в ті дні, коли твоя мати сварила тебе, але тоді, коли танцювала ту програму з «Жізелі» замість того, що вона обрала для тебе... там була любов, і пристрасть, і хвилювання. Я бачив це в твоїх очах.
— Варіація, — пробурмотіла я, відкидаючи більшість його слів. — Це називається варіація.
— Гаразд. Варіація. Хай що б то було, ти любила це так само, як і вона. Але якщо більше не любиш...
— Йдеться не про мене. — Я відступила від його руки. — Джаніпер у купі аспектів так схожа на Ліну, що це навіть дивно, і якби ти відірвав Ліну від балету, вона б цього не пережила. Якщо Джаніпер почувається так само — а враховуючи все, що вона зробила, щоб обійти заборони Керолайн, мабуть, таки почувається, — то... — Я зітхнула. — Ліна мала б бути тут, проте її немає, і я мушу допомогти Джаніпер, але правильного рішення годі знайти.
— Знаю. — Він засунув руки в кишені. — І я зробив усе можливе, щоб виконати обіцянку, яку дав Шону: не дати страхам Керолайн стримувати Джаніпер, але кажу тобі просто зараз, що вона не повернеться в ту студію. Я краще зламаю її довіру, ніж дивитимуся, як хтось ламає її.
До «Класики» лишалося два місяці, а Джаніпер налаштована взяти участь.
— Отже, або вона кидає танці, або повертається до Квінн і травмується, або ти розповідаєш Керолайн, а це призводить до того, що її змушують покинути танці... — Я протяжно зітхнула. Вона ніяк не зможе приховати, що відвідує студію Мадлен, а я не знала жодної іншої місцевої студії настільки вартісної, щоб відправити туди Лінину доньку, тож лишалася єдина життєздатна альтернатива. — Вона на літніх канікулах? Як зазвичай проводить час?
— З минулого тижня. — Він вивчав моє обличчя. — Бере участь у місцевих денних таборах у ті дні, коли працює Керолайн, а ми з Ґевіном зазвичай намагаємося забрати її, коли у нас вихідний, щоб вона не стирчала там до сьомої години.
Я кивнула.
— Який у тебе графік?
— Раптом зацікавилася моїм реальним життям? — Він наважився усміхнутися.
Надто особисто.