Выбрать главу

І я могла отримати його, якби тільки попросила. Він дав це зрозуміти до болю ясно.

— Бути весь час насторожі, мабуть, виснажливо. — Він подивився на краєвид, вбираючи в себе нью-йоркський горизонт.

— Відтоді, як я впала, стало важче, — зізналася я. — Культура трупи змінюється з року в рік, оскільки танцівники приходять і йдуть, але здебільшого ми всі підтримуємо одне одного, зберігаючи при цьому свої конкурентні переваги. — Я зчепила руки, увіп’явшись нігтями в долоні. — Але в ту секунду, як упала, я наче побачила кров у воді, особливо у випадку з Шарлоттою. — Гнів знову спалахнув, піднявшись від тепла до кипіння. — Вона працювала з Айзеком. — Я знала, що Гадсон чув це ще до виступу, але мені потрібно було вимовити слова вголос, щоб усвідомити реальну, дуже реальну небезпеку цього. — Він навчав її хореографії, яку створив для мене. У мене ніколи не було ролі, створеної для мене. Звісно, хореографія змінювалася то тут, то там у певних частинах, але ніколи не було повністю мого балету. Це один із тих моментів у кар’єрі, який, можливо, ніколи не повториться, а він навчає її.

— Вона ще той фрукт. — Він перевів погляд на мене, і жар, що пронизував мою кров, перетворився на зовсім інший вид тепла.

Трясця. Він був надто близько, надто доступний і надто небезпечний для мого спокою.

—Я не мала розповідати тобі цього. — Я пішла геть, поки не зробила щось зовсім дурне, наприклад стрибнула на нього. Але це не завадило мені думати про всі ті маленькі гучні обіцянки, які він дав мені на гала-вечорі. Зібравши в кулаки сукню, щоб не спіткнутися, я попрямувала на кухню.

— Ти можеш розповідати мені будь-що. Я не використаю це проти тебе, Аллі. — Він пішов за мною, але залишився по той бік кухонного острівця, поки я відкривала холодильник.

— Ти голодний? — Я пересунула кілька контейнерів з їжею навинос. — Я обіцяла тобі вечерю, а потім потягнула геть ще до першої страви.

— Я більше хвилююся за тебе, ніж за їжу.

— Що ти хочеш, щоб я сказала, Гадсоне? — Я відсунула якесь дуже сумнівне молоко, знайшовши лише контейнери з йогуртом і готові закуски, щоб брати їх до студії. Чорт забирай. Грюкіт дверцят холодильника мав би стати першою підказкою, що я втрачаю свій важко зароблений самоконтроль. Те, що я відкрилася Гадсону, стало другою.

— Хай що б ти відчувала, це хороший початок. — Він примостив одну щиколотку на іншу й притулився спиною до стійки біля раковини.

— Відчуваю? Я злюся. Як тобі таке почуття? — Я повернулася до морозильної камери й відчинила її.

—Чудовий початок.

—Усе, заради чого я працювала, за сантиметри від того, щоб його в мене відібрали. Я ризикую втратити свій контракт, свій балет, мамине... Боже, не схвалення, ні, і не гордість за мене. Я лише дублерка Ліни, бо Енн не може танцювати, і якщо схиблю, вона візьметься за Єву. Зрештою, я просто ще одна дівчина Руссо, цілком і повністю замінна. — Я знайшла літр морозива, кілька пакетів заморожених овочів і пів дюжини контейнерів з готовим бульйоном. — І чому в цьому домі немає довбаної їжі? — Я грюкнула й цими дверцятами, а потім повернулася обличчям до Гадсона. Він стояв спокійний і стриманий, спостерігаючи за мною так, ніби я була торнадо, а він — ловцем шторму, який чекав, куди я поверну.

Ми помінялися ролями, і все ж ми обоє були... собою. Не було сенсу турбуватися про мій ретельно вибудований захист. Мені не треба було бути врівноваженою поруч із ним або створювати ілюзію досконалості, бо він уже знав, що я не була ні тим, ні іншим по суті.

Усередині я була недосконалою, невлаштованою і хаотичною, як і він.

І тільки він мав силу вгамувати цей хаос. Той поцілунок на пляжі поглинув мене так, як не поглинав жоден інший, зайняв надто багато місця, щоб відчувати щось, окрім нього. Навіть біль нашого минулого стосувався лише його. Коли я була в його обіймах, не було балету, не було політики трупи, не було розчарованої матері, не було тиску щодо мого відновлення. Я не могла непокоїтися через своє майбутнє, коли він вимагав мого теперішнього до останнього грама.

А якщо було тільки теперішнє, то я не ризикувала постраждати, правильно?

—Про що ти там думаєш, Аллі? — Він взявся руками за край стільниці.