Выбрать главу

— Як думаєш, у кого ми цього навчилися? — пирхнула Єва.

Я гірко усміхнулася самим куточком рота. Вона мала рацію. Виступати попри біль було першим уроком, який мама дала нам, — як на сцені, так і поза нею. На жаль, це зробило нас родиною не лише професійних танцівниць, а й професійних брехух.

— Я в нормі. Просто кілька важких тижнів репетицій, виступів та роботи з Айзеком.

— Айзек? — Енн підвела погляд на Єву, поки мої пальці рухалися по сріблястому шраму на ахілловому сухожиллі.

У голові виринув звук розбитого скла, але я відкинула спогад, перш ніж той встиг пустити коріння. Не сьогодні. Сьогодні я танцюватиму для мами, бо Ліна ніколи не матиме такої можливості.

— Айзек Бурдан, — пояснила Єва.

—А, наступний Баланчин, — сказала Енн, зводячись на ноги й обтрушуючи пил з колін. — Не дивись на мене так, Єво. Атож, я більше не танцюю, але це не означає, що я не в курсі подій на сцені. Я читаю.

Енн не просто читала. Вона організовувала більшість заходів трупи, серед яких була й «Класика Райської бухти», яка, завдяки нашій мамі, стала одним із головних літніх змагань у категорії до двадцяти років.

— Я такого й не казала. — Єва звела руки вгору, ніби її арештували. — Просто здивована, що ти читала про Айзека як наступного Баланчина.

— Не кажи так, коли він поруч. — Я всміхнулася, накладаючи кілька останніх стібків, перш ніж зробити вузол. — Його его не ввійде в будівлю. — Я зігнула й потягнула носок, щоб перевірити шви, і встала тільки тоді, коли впевнилася у своїй роботі.

— Ти читала, що Аллі розробляла з ним хореографію балету? — Тон Єви став пустотливим.

— Справді? — Голова Енн повернулася в мій бік, а її брови поповзли вгору.

— Дрібниці. Можливо. Він був постановником перед сезоном «Лускунчика», і радше сам ставив хореографію, а я просто показувала йому, що може спрацювати, а що ні. — Думки про пізні вечори в студії та ранні ранки в його ліжку викликали в мене усмішку. Він не був тим єдиним — цей поїзд давно пішов. Але, безумовно, був тим, хто потрібен зараз, і це було ідеально.

— Це неймовірно! — Усмішка Енн могла б підірвати будівлю. — Твій власний балет...

— Побачимо. — Я стримала усмішку, як і свої очікування, коли йшлося про Айзека, і потягнулася до костюма для першого акту.

Я провела пальцями по обручці з аметистом у правій кишені, потім розстебнула блискавку зношеного, вицвілого чорного худі з потертими манжетами й повісила його на спинку стільця. Далі зняла штани для розминки й одягнула костюм.

— Мабуть, добре мати блискавку, — пробурмотіла Єва, коли Енн потягнулася до моєї спини. — У кордебалету досі застібки на гачках для різних розмірів.

Я відкинула своє розпущене для першого акту волосся, коли Енн взялася за блискавку, і якимось дивом зуміла нічого не сказати про Євині нарікання.

— Упевнена, наступного року в тебе буде блискавка, — запевнила її Енн, поплескуючи мене по спині, коли закінчила з костюмом. — Мама була в захваті, коли почула, що ви обидві будете сьогодні на сцені.

Чергова хвиля нудоти. Овочевий суп, який я запхала в себе годину тому, погрожував повернутися назад.

— Вона в сімейній ложі? — Звісно, з чоловіком Енн. Я підняла ковдру з підлоги й кинула її на сумку.

— З Фінном та Елоїз. — Енн, як яструб, стежила за тим, як я кілька разів звелася на пуантах, перевіряючи їх та підйом.

— Я думала, що Елоїз викладає у Ваганової. — Я скривилася, коли ахіллове сухожилля на знак протесту пронизав біль.

— Вона щойно вийшла на пенсію. І в тебе не просто так є дублерка, — пошепки закінчила Енн, насупивши брови. — Ти надто навантажуєш свій ахілл і...

— Мені просто треба почути музику, — урвала її я так само тихо, і мій погляд упав на спину Єви, яка йшла до коридору. — Будь-яка інша роль, і, можливо, я б розглянула це, але Жізель...

Очі Енн зустрілися з моїми, у них спалахнуло сяйво, яке вона швидко зморгнула, закусила губи й кивнула.

— Пішли? — запитала Єва через плече, коли танцівники пройшли повз відчинені двері, прямуючи до лаштунків.

— Звісно. — Я наліпила фальшиву усмішку й кивнула.

Енн просунула свою руку під мою й стишила голос: — Ти дозволила їй одягатися з тобою? Хіба вона не має бути з трупою? Будувати товариські стосунки й усе таке?

— Попри всі свої вихваляння, вона нервує. Єва досі нова дівчина для всіх, окрім мене. — Я почала танцювати в трупі у вісімнадцять, пройшовши шлях від учениці до головної танцівниці, коли мені виповнилося двадцять п’ять. Єву ж не запрошували на перегляди в Метрополітен-балеті, доки вона не провела кілька років у Бостоні, а тоді в Г’юстоні, працюючи над зростанням свого рейтингу. — Я просто намагаюся трохи полегшити їй життя.