— Брате Придвернику, це ти? — поцікавився він.
Постать наблизилася.
— МЕТАФОРИЧНО, — відповіла вона.
…і Патрицій повернув меч Моркві.
— Ви — великий молодець, юначе, — сказав він. — Капітане Ваймз, думаю, що ви можете відпустити своїх хлопців відпочити.
— Спасибі, сер, — сказав Ваймз. — Хлоп’ята, ви чули, що сказав лорд.
— А вас, капітане, я попросив би залишитись. Нас із вами чекає розмова.
— Так, сер? — безневинно промовив Ваймз.
Ватага взялася покидати кімнату, окинувши Ваймза співчутливими та жалісливими поглядами.
Патрицій підійшов до обриву і подивився вниз.
— Бідний Вонс, — сказав він.
— Так, сер, — Ваймз дивився на стіну.
— Хотілося б мені, аби він жив, розумієте?
— Сер?
— Хоч він і збився зі шляху, але ж розумний був чоловік. Його голова мені б ще придалася.
— Так, сер.
— А решту, звичайно ж, можна було б викинути геть.
— Так, сер.
— Я жартую, Ваймзе.
— Так, сер.
— Зауважте, що хлопчина так і не осягнув, для чого були потрібні таємні ходи.
— Так, сер, не зрозумів.
— Той молодий хлопчина. Морква — я правий?
— Так, сер.
— Гарний хлопець. Йому подобається у Варті?
— Так, сер. Почувається, як вдома, сер.
— Ви врятували мені життя.
— Сер?
— Ходімо зі мною.
Він рушив руїнами палацу, Ваймз брів за ним, доки вони не дійшли до Еліптичного Кабінету. Приміщення було у цілковитому порядку. Воно пережило всі руйнації і відбулося лише свіжим шаром пилюки. Патрицій присів, і раптом склалося таке враження, що він ніколи і не покидав цього кабінету. Ваймзові стало цікаво, чи таке коли-небудь траплялося. Він підібрав стос паперу та здмухнув обсипану штукатурку.
— Сумно, — промовив Патрицій. — Люпін був таким охайним чоловіком.
— Так, сер.
Патрицій спер підборіддя на свої руки та подивився на Ваймза.
— Можна, я дам вам пораду, капітане? — запитав він.
— Звичайно, сер.
— Можливо, вона допоможе вам осягнути, як функціонує цей світ.
— Сер.
— На мою думку, ви вважаєте, що життя — це суцільна проблема, бо думаєте, що люди поділяються на хороших та поганих, — почав Патрицій. — Ви, звичайно ж, помиляєтесь. Існують лише і виключно погані люди, але декотрі з них перебувають на протилежних сторонах.
Він змахнув тонкою рукою у напрямку міста та підійшов до вікна.
— Велике море, що постійно біснується хвилями зла, — сказав він, майже по-власницьки. — Десь мілкіше, а десь глибше, а ще десь взагалі — глибочезне. Але такі люди, як ви, складають собі маленькі списки правил та хороших намірів і кажуть собі, що це і є та протилежна сторона, яка, зрештою, тріумфує. Неймовірно! — він дружньо поплескав Ваймза по спині.
— Там унизу, — продовжував він, — ходять люди, що підуть за будь-яким драконом, вклонятимуться будь-якому богові та ігноруватимуть будь-яке беззаконня. І це все через сіру буденність усього поганого. Ні, я не говорю про її величність лінь, що породжує креативність великих грішників, а радше про темряву душ масового виробництва. Вони грішать, нехай так, але без жодного тобі натяку на оригінальність. Вони приймають зло не тому, що кажуть йому так, а тому, що не кажуть ні. Вибачте, якщо це якось зачіпає ваші почуття, — додав він, знову поплескуючи Капітана по плечі, — але вам, любі друзі, без нас ніяк не обійтися.
— Так, сер? — тихо промовив Ваймз.
— О, так. Ми єдині, хто знає, як зробити так, щоб усе працювало. Бачте, єдине, що добре виходить у хороших людей, це боротися з поганими людьми. Ви в цьому ас — я вас запевняю. Але проблема в тому, що крім цього ви нічого не вмієте. Одного дня дзвонять дзвони і ви ховаєте якогось злючого тирана, а наступного дня всі вже жалітимуться, що відтоді як режим тирана було повалено, ніхто не виносив сміття. А все тому, що погані люди вміють складати плани. Можна сказати, що це така собі частина їхньої профільної орієнтації. У кожного злого тирана є план захоплення всього світу. Добрі люди в цьому ні чорта не розуміють.
— Можливо. Але щодо решти — то ви помиляєтеся! — сказав Ваймз. — Уся справа в тому, що люди просто бояться, люди — самотні, — він зупинився. Звучало доволі не аргументовано, навіть для нього.
Він знизав плечима.
— Це просто люди, — сказав він. — Вони просто поводяться так, як подобається людям. Сер.