Кінофільми з такими божевільними сюжетами ви можете замовити додому. Вам не обов'язково ходити в порнокінотеатри. Ви все це можете побачити, лежачи в себе в ліжку, поклавши дітей спати, якщо вони у вас є, і «насолоджуватися» до очманіння. В кінці фільму можете прокрутити ролик. Вам його додають безкоштовно.
«Якщо це вам припало до душі, то такого песика ви можете придбати у нашому зоомагазині». Далі подається адреса магазину й номер телефону.
Детальніше про порно не можу писати. Боюсь, щоб не звинуватили в смакуванні. Хоч там і смакувати нічим. Все синтетичне. Тисячні копії стрічок. Усе бридке, мертве, хоч на екрані начебто рухається. Бувши в національній картинній галереї, я зрозумів, що Ван Гога полюбити важче, ніж картинки з Венсесою.
І коли я дивився на зображених там милих і пухленьких дівчаток з рожевими ямочками, то весь час мене тривожило питання: «Чи є у них мами? І що вони собі думають?»
І ще чомусь згадував розповідь моєї матері, яка казала: «Колись Ладим побачив голі коліна Марії і знепритомнів». Я подумав, що був би дядько Ладим живий, то побачивши «міс Венсесу» – вчорашню «міс Америку» – помер би знову. Колись, до 1969 року, від оголених колін помирали й громадяни пуританської Америки. Тепер ніхто не помирає. Тепер насолоджуються. Чесно признаюсь, і мені довелось подивитися кілька тих фільмів. Сталося розрідження лівої частини мозку, що я відніс на рахунок розрідженого в Нью-Йорку кисню. Але тепер, коли потроху отямився, переконався, що повітря тут ні до чого. Тут швидше вплив американських теле- й кінофільмів, які можуть не тільки розрідити, але й вивернути мізки. У них-бо все живе й недобите корчилося, волало, кликало про допомогу, а коли та допомога не приходила, – вмирало. В агонії, у крові. З ножами в грудях, з томагавками між лопатками, з бритвами біля горла. А те, що кілька хвилин тому називалося людьми, – виносилося тюками, вивозилося автомашинами: легковими, вантажними, пікапами, фургонами. Маніяки й монстри з шкірою гадюк та інших плазунів і неповзучих гадів знищували цілі ферми, містечка. А коли й цього їм стало замало, вони почали палити міста. Так пропагується бандитизм, так підриваються рештки людської моралі. Все це виправдовується необхідністю боротися з перенаселенням. Але де гарантія, що божевільні й психи, наркомани й дебіли знищуватимуть тільки бездомних, безробітних, отих, що перебувають на грані жебрацтва чи на грані сто другого поверху. Але по якому праву цих нещасних треба нищити? Захищаючи своє право на життя, вони, як і всі цивілізовані люди, мають відповідно до конституції всі підстави сказати: «А чи не справедливіше буде взятися за тих, хто оплачує ці фільми, продукує, пропагує? Га-а?» А тим часом мільйони, чорт забирай (навчився в американців), гатять на пропаганду дикунства, розпусти, деградації, розтління. Неймовірно, але – факт.
А як же секс-бомба? Підписує контракт на видання свого роману? Кажуть, що придивляється, як у неї складається сімейне життя і чи воно не набридне. Можливо, вона й підпише контракт. А поки що працює над бестселером.
Ось що таке для американця реклама. Ось що таке один-єдиний жест американського президента. Став чоловік з ніг на голову і – будь ласка, ланцюгова реакція: долари з усіх кишень посипалися то в один мішок, то в другий.
Тепер ви можете побачити сотні таких жіночих і чоловічих манекенів у вітринах супермагазинів. Вам не потрібно ні згинатися, ні нахилятися і нікуди не заглядати – все видно на рівні вашого носа: трусики фламінго, трусики рожевий пудель, трусики стиглий банан, переспілий персик, золотий апельсин і зелений помідор. Ви тут навіть підошви ваших улюблених черевиків і відоме усьому світові «Маде ін USA» можете побачити на людині, яка виконує роль манекена, стоячи у вітрині на голові.