Отож, як побачив цей напис отой поважний джентльмен, то, певно, сприйняв те за насмішку. Спочатку нагнувся, шукаючи каменюку. Та завваживши, що в нього під ногами суцільний асфальт, він, очевидно, у стадії афекту як розмахнеться, як вліпить по тому гаслу, то кішка тільки нявкнула. Я сміявся до сліз, але весь час думав про тебе. Навіть тоді, коли мені нав'язували оті прокляті самими американцями (похилого віку) порнографічні фільми. Їх привезли сюди з Європи в 1968 році, точніше в грудні 1968-го і січні 1969-го. Нью-Йорк тільки Парижу довіряє. І вважає себе достойним партнером. Коли Париж французи називають "столицею столиць", то ньюйорківці своє місто іменують столицею світу. Не більше і не менше. Ніби в світі нема інших столиць.
А ще ньюйорківці люблять яблука. Яблуко, кажуть, корисніше від апельсинів. У них тут є кілька сортів: наші джонатан, мекінтош і Лонг-Айленд. Яблуко – це емблема Нью-Йорка. Я їм запропонував узяти за емблему Уолл-стріт у вигляді фондової біржі. Та вони, як і англійці, починають (нарешті) шанувати свої традиції. Бо тільки традиції їх врятують. Мовляв, чуже їх розкладає, як порнографія. Суспільство на загал і людей зокрема.
Про яблука я тобі, люба, напишу завтра. Пам'ятай, у кожному яблуці чимало заліза, цементу, вапняку, йоду і – головне – золота. В американських яблуках ще є алебастр. Він нібито дуже корисний для сучасних чоловіків. Сучасним жінкам він шкодить. Їж, люба, яблука тільки наші – без алебастру. Їж сама й нікому з чужих не давай. У ньюйорківців є така поговірка: "Грішми і яблуками навіть з ближнім не ділись". Правда, мудра поговірка? Мабуть, теж з Європи у Новий світ завезена.
Відчуваю, мила моя, що в тебе вже злипаються віченьки. Я тебе розумію. Висипати на твою голову стільки різної американської інформації, можна гарячку, як раз плюнути, підхопити, Я знаю, яких мук завдає біль, адже поранився об війну душею. Про всяк випадок випий "трійчатку". Бачиш, я ще дещо пам'ятаю зі своєї лікарської практики, хоч і був гінекологом, і не можу стриматися, щоб тобі про це хоч тепер не розповісти. Коли я лікарював, тоді у нас дозволялось робити аборти. В Америці вони заборонені. Мондейл, щоправда, проти абортів, а Рейган – за. Переміг, як ти знаєш, Рейган і аборти заборонив. І це називається свобода й демократія. Жінка тут безправна, як в Азії у період середньовіччя. Чоловіки – деспоти. Вимагають: народжуй, і квит. І навіть самі стоять під час пологів перед породіллею, щоб пересвідчитись, чи вона родить, чи тільки прикидається. Тут багато дітей підкидають у сирітські будинки. Отож, чоловіки, щоб пересвідчитися на власні очі, чи це його дитина, заходять за скляні перегородки й сидять цілими ночами, щоб побачити той процес з початку до кінця. Американці дуже люблять видовища. В усьому наслідують древніх римлян. Звідти в них і Капітолій, і сенат, і сенатори. Тільки ось чомусь президента не називають цезарем. Перші леді Америки дуже зле чуються через відсутність таких титулів. Президенти в усіх країнах є. А цезарів нема ні в кого. Щоправда, нашого песика звуть Цезар, але який він президент? Та й до Америки не має ніякого відношення.
То про що ж я тобі хотів сказати? Ага, випий "трійчатку" й закуси еленіумом, якщо дуже голова розболілась. Якщо ще й серце, то візьми, люба, валер'янових крапель. Кішечку випусти надвір. Хай не принюхується.
Тільки тепер згадав, про що тобі збирався написати у постскриптумі. Ну, звичайно, про аборт. Мондейл був не тільки проти абортів. Він ще й хотів ліквідувати в країні зброю. Не ту, що накопичують, а ту, що продають. На кожному розі. Вогнепальну. Тут, люба, купити можеш що хочеш. Америка до безглуздя багата країна. Сьогодні, наприклад, прочитав у "Новом русском слове". Воно виходить російською мовою, має сіоністське спрямування, бо редагують його ті, хто ще тільки вивчає англійську мову, а єврейську вже забув. Так оці борзописці пишуть: "Ендрю Грант, щоб прославити своє ім'я, на день народження свого племінничка вчора закупив з доставкою додому й просив якнайкраще загорнути два пістолети системи "Наган", один автомат, три міномети, гаубицю і танк останньої моделі". Все доставлено в строк, як і слід. Малюк дуже зрадів, хоч в зброї ще не розбирається. Для Америки це рідкісний випадок. Американці в зброї розбираються з пелюшок. Ендрю (так назвали племінника на честь щедрого дяді) ще не розбирається, бо в день придбання цього арсеналу зброї йому виповнилося лише півдоби. А між іншим, обидва Ендрю – і дядько і племінник – були на грані аборту. Обох врятували виборчі кампанії і прийняття законів про ліквідацію абортів. Це чи не перші два випадки, коли під час президентських виборів рятують життя американцям.