Выбрать главу

Мотив — жодного.

Алібі — від опівночі до другої години(підтверджено провідником, але не включає час між першою та чверть на другу).

Графиня Андреній, те ж саме, що й вище, місце № 12.

Мотив — жодного.

Алібі — від опівночі до другої години(прийняла тріонал і спала. Підтверджено чоловіком. Пляшка тріоналу була в буфеті).

Полковник Арбетнот, англієць, місце № 15, перший клас.

Мотив — жодного.

Алібі — від опівночі до другої години(до пів на другу говорив із Мак-Квінном. Пішов у своє купе й не покидав його. Підтверджується провідником і Мак-Квінном).

Докази проти нього та підозрілі обставини — курить трубку.

Сайрус Хардман, американець, місце № 16, перший клас.

Мотив — невідомий.

Алібі — від опівночі до другої години(не покидав купе. З першої до чверть на другу провідник був відсутній).

Докази проти нього та підозрілі обставини — жодних.

Антоніо Фоскареллі, американець(італієць за походженням), місце № 5, другий клас.

Мотив — невідомий.

Алібі — від опівночі до другої години(підтверджено Едвардом Мастерманом).

Докази проти нього та підозрілі обставини — жодних, знаряддя вбивства дуже підходить до його темпераменту(слова мсьє Бука).

Мері Дебенхем, англійка, місце № 11, другий клас.

Мотив — немає.

Алібі — від опівночі до другої години(підтверджено ҐретоюОльсон).

Докази проти неї та підозрілі обставини — розмова, підслухана Е. П., її відмова коментувати.

Хільдегарда Шмідт, німкеня, місце № 8, другий клас.

Мотив — немає.

Алібі — від опівночі до другої години(підтверджено провідником і княгинею). Йшла до ліжка. Була викликана провідником близько 12:38 і пішла до княгині.

Примітка: свідчення пасажирів підтверджуються також словами провідника, що ніхто не заходив і не виходив з купе Ретчетта від опівночі до першої(коли він пішов у наступний вагон), та з 1:15 до другої.

— Цей документ, ви розумієте, — сказав Пуаро, — значно точніший, ніж усі свідчення, також зручно структурований.

Скорчивши гримасу, мсьє Бук повернув його назад: «Це все одно нічого не прояснює», — сказав він.

— Тоді можливо це задовольнить вас більше, — відповів Пуаро і з посмішкою простягнув йому інший папірець.

2

Десять питань

На папірці було написано:

Що потрібно дізнатися?

1. Носовичок з ініціалом Н. Чий він?

2. Йоржик для трубки. Його загубив полковник Арбетнот чи хтось інший?

3. Хто був у багряному кімоно?

4. Хто була ця особа, одягнена в уніформу провідника?

5. Чому стрілки годинника показують 1:15?

6. Чи в цей час сталося вбивство?

7. Чи було це раніше?

8. Чи було це пізніше?

9. Чи можна вважати, що Ретчетт був убитий більше, ніж однією людиною?

10. Які можуть бути інші пояснення таких ран?

— Погляньмо, що ми можемо зробити, — сказав мсьє Бук, говорячи до самого себе. — Розпочнімо з носовичка. Давайте робити все по порядку.

— Залюбки, підтвердив Пуаро.

Мсьє Бук продовжив вчительським тоном.

— Ініціал Н пов’язаний із трьома людьми — місіс Хаббард, міс Дебенхем, чиє друге ім’я — Херміона, та з покоївкою Хільдегардою Шмідт.

— І хто ж цих трьох?

— Важко сказати. Проте я схиляюся до міс Дебенхем. Можливо, її всі називають саме за цим ім’ям. Тим паче, проти неї є й інші докази. Та розмова, яку ви підслухали, друже, дуже незвична, і вона відмовилася від пояснень.

— А я обираю американку, — сказав лікар Константин. — Це дуже дорогий носовичок, а американці не надто переймаються, на що вони витрачають свої статки.

— Тобто ви обоє виключаєте покоївку? — запитав Пуаро.

— Так. Як вона сама сказала, ця річ належить комусь із вищих кіл.

— Тепер питання номер два — про йоржик. Чи його впустив полковник Арбетнот, чи хтось інший?

— Це вже складніше. Англійці не вбивають ножем, тут ви праві. Я схиляюся до того, що це хтось інший впустив його — щоб навести підозри на довгоногого англійця.

— Як ви казали, містере Пуаро, — додав лікар, — два докази — це занадто. Я згоден із мсьє Буком. Носовичок — це справді недбалість, і жодна дама не підтвердила, що це її. А йоржик — це сфальшований доказ. Тим паче, ви помітили, що полковник Арбетнот відразу зізнався, що курить трубку та для чистки використовує йоржики саме тієї марки.

— Звучить переконливо, — сказав Пуаро.

— Питання третє — хто був у багряному кімоно? — продовжив мсьє Бук. — Чесно скажу, у мене немає жодної думки з цього приводу. А у вас, лікарю Константин?