Выбрать главу
Дарма його паскудна комашня На здив усім ганьбує лжеязико. Не вб'є газду крилатого брехня!
Бо гідно він сконав, склепив повіки, Щоб із собов злучалась комарня Навзаєм днесь, і присно, і вовіки!
РОМАН ЛУБКІВСЬКИЙ
Гей, там у лузі, де баладні мрева, Комар-звіздар був молод і красив. Звінчатися до громового древа Свобідну файну муху запросив.
Вона ж оберігала цноту чрева, Хоч як зело її він не просив,— Не справдилась надія комарева, І він подався д'горі, до лісів.
Відтак була, гей, смутна мізансцена: Упав, на кусні потрощив рамена. Громи кресали пралісу огром.
Комарю, вже для тебе днина змеркла, Тож не єси ти звіздарем теперка. Ти прах. Амінь. Земля тобі пером!
СТЕПАН КРИЖАНІВСЬКИН
Премного ми вивчаємо проблем, І хоч у нас нуртує думка всяка, Та й досі науково не збагнем, Чи в батюшки насправді був собака.
Торкався цих животрепетних тем Вульгарний соціолог-неборака. Пекла й мене проблема ця вогнем, Преамбула й концепція всіляка.
Було мені образ і образів, Новації досліджував сміливо, Епохи клав на шалі терезів,
Але всього збагнути неможливо... Хай студіює інший муж наук: Чи пса любив той батюшка, чи сук!
ЮРІЙ ІВАКІН
Таки була собака у попа, Яку геть комарами покусало. Аж краплями котилася ропа, Коли трикляте уминала сало.
Перекривляю авторів немало, Хоч рима і трапляється тупа, Та кожен з нас, як і раніш, бувало, З пародіями всюди виступа.
Для мене «мавпування» головне. Не хочу мати слави задаваки, Та мушу заявити вам одне:
Якби усім не забивав я баки, То не було б на світі ні мене, Ані попа, ні сала, ні собаки!..

Андрій Крижанівський

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВИБУХ

РАДІСТЬ ПЕРШОГО СНІГУ

Репортаж

Ще вчора ні про що було писати — брудні патьоки, грязюка на тротуарах. А ниньки зранку перо саме стрибнуло до рук: погляньте у вікно, люди, випав перший сніг, одяг місто у сліпучо-білі шати. Усе стало чистим, незайманим, таємничим. Іменини серця — та й годі!

Вискакую на вулицю, у вир життя. Бадьорить тіло морозець. Біжу-ковзаюсь разом з людьми. Як хороше! Мабуть, усім згадалося щасливе дитинство, розваги на імпровізованих ковзанках. Бо й справді — скільки того життя? Сім років до школи та п'ять після пенсії. І як добре, що ниньки іскриться-спалахує, мов сніг, щирий сміх. Оно не втрималася на слизоті молодичка, в'їхала симпатичною пичкою просто в кучугуру. А он перекинувся через голову пустун-дідок, втрапивши на притрушену снігом ковзанку. То діти притрусили, наша весела зміна. А ось одне насуплене обличчя: стара з лопатою й ломиком сварить дотепну дітлашню. А-я-яй, бабо! Непедагогічно це! Вам би записатися до університету культури!

Треба, ой як треба вміти бачити диво у звичайнісіньких речах. Оно тролейбуси застигли в ряд перед заметами. Вони схожі на мамонтів, що заніміли у вічній мерзлоті. Та не біда, скоро звільняться електричні мамонти з білого полону, бо вже гарчить сніжними барсами снігозбиральна техніка. А люди пробіжаться по морозцю, нахапаються вщерть цілющого повітря, розпашіло увірвуться на робочі місця і довго згадуватимуть перший сніг!

СКЛАДОВІ УСПІХУ СНІГОЗБИРАННЯ

Інтерв'ю

Трест «Бумбарашснігмаш» успішно веде снігозбирання. Керуючий трестом дав інтерв'ю нашому кореспондентові, який його взяв.

К о р. Успіх сам не приходить, він пов'язаний із зміцненням трудової дисципліни, з впровадженням нової техніки, чи не так?

К е р. Так, хочу підкреслити, що успіх сам не приходить, що він пов'язаний із зміцненням трудової дисципліни і з впровадженням нової техніки, що дуже важливо.

К о р. Звичайно, не слід забувати про добрий психологічний мікроклімат, що панує, але нові снігозбирачі ПХУ-18 ТПРУ теж сприяли успіхові, чи не так?