41. І казали один одному: цей чоловік ганьбить найсвятіше і повстає проти встановленого віками, призвичного і взаконеного.
42. І вигадували способи, щоб погубити його й задушити його голос, що луною відбивався в серцях простого люду.
43. Бо говорив те, що здавна блукало в підсвідомості народній і не знало слів, щоб виказатися.
44. І, слухаючи його, народ слухав себе, і прислухався до голосу вуст своїх, і дивувався тому, як гарно придумав він, як побачив у душі своїй наближення Часу.
Розділ VII
1. Слава про його вчення загула скрізь по місту, і про його слова почули доктори й студенти, філософи, соціологи, економісти та інші люди науки.
2. І закликали його до себе, і сказали: «Ти повстаєш ніби проти віри, проти релігії, що вчить про блаженство.
3. Але ти проповідуєш теж віру і дуриш народ нездійсненними мріями про якийсь Час.
4. Ти хочеш бути новим Іоаном, пророком, що передійшов Христові, Будді, Брамі чи Магометові.
5. Маревом надій ти приваблюєш серця простих людей, навчаючи вірити тому, в що ти сам віриш чи придурюєшся, що віриш».
6. І сказав їм гнівно: «Ви, що звете себе жерцями науки, хіба ви не знаєте, що ніяка сила не змусить річку потекти з моря на гору?
7. Хіба ви не знаєте, що людство подібне до плотовщика, що веде зв'язаного з великих дерев плота по гарній річці геть униз аж до моря?
8. Він може пристати до берега, він може скермувати свого плота на пороги й там розбитися, він може навести на мілизну, але він не має змоги потягти свого плота нагору, і найдужчі пароплави не витягнуть його проти течії гірського струмня.
9. І що кращий плотовщик, то скорше і без зайвих забарок і зупинок він скермує свого плота туди, куди тягне його вода.
10. Ви всі, що іменуєте себе державними мужами, ви пливете в могутній річці історії, і вона невмолимо тягне вас до моря, де роздягатиметься прийдешній Час.
11. Коли ви будете розумні й уважні, ви оминете пороги й мілизни, і ніде не забаритеся біля берега, і припливете до моря — Часу із цілим своїм плотом.
12. І що ви кажете про віру? Віра є віра, і знання є знання.
13. Де є віра, там нема повного знання, і де є знання, там нема місця для віри.
14. Віра-бо каже про невідоме, незнане, чого не може довести людський розум і що можна тільки сповідати, повторюючи, мов та папуга, незрозумілі слова.
15. І знання говорить твердою мовою доводів, упертими фактами, що їх не треба сповідати, а можна тільки приймати, як неминуче й самозрозуміле.
16. І що я навчатиму вас, що мають високі лоби й чоло, перерізане зморшками глибокої думки.
17. Ви знаєте, що ви знаєте, і коли не кажете про це, так через те, що боїтесь Часу й хочете віддалити його прихід.
18. Бо ви вивчали закони боротьби і знаєте, що немає боротьби вічної.
19. Хтось когось колись поборе, й слабші поступляться місцем перед дужчими, і купки задушить організована маса — аби була вона організована.
20. І ви знаєте, що гнобителі намагаються зробити боротьбу безкрайньою, бо лишають пригноблених, щоб ссати їхню кров.
21. І ви знаєте, що гнобителі затамовують розвиток людей, бо витрачають їхні сили у взаємній безглуздій і дикій боротьбі, замість усі сили віддати на боротьбу із природою, єдиною, в кого треба одвойовувати все потрібне для кращого життя.
22. І ще ви знаєте, що, коли щезне поділ людства на класи й всі стануть трудящими, не можна буде зміряти швидкість поступу людського, бо що робилося за сотні років, робитиметься за десять.
23. І що здавалося на початку життя людського покоління нездійсненною казкою, буде наприкінці його дитячою іграшкою.
24. Ось тоді змішаються віра й знання, бо знання загубить свої межі, й ніщо не здаватиметься неймовірним, і люди будуть, мов ті вигадані нами колись боги.
25. Це все ви знаєте, навіщо ж ви покликали мене викладати грамоту й говорити про те, що розуміє дитина?»
26. І заперечили йому: «Але ти говориш до несвідомих і темних людей, які нездатні плисти зараз до твого Часу чи визначати його, як ти навчаєш.
27. І ти не кажеш, що тільки наука і ніщо інше визначить Час, що про нього віщуєш».
28. Але він відповів: «Чи не про свою науку ви говорите?
29. Ваша наука, без сумніву, сяє прекрасним світлом, але захованим під велику макітру.
30. Бо існує багато мільйонів голів, достойних пізнати її і сприяти дальшому розвиткові, але вони блукають у пітьмі незнання.