Русова (Ліндфорс) Софія (1856-1940). Нар. у с. Олешня на Чернігівщині, пом. у Празі. Педагог, громадська і суспільна діячка, засновниця українських жіночих організацій. Після Першої світової війни жила у Празі, викладала в українських вищих навчальних закладах у Чехо-Словаччині.
Рюриковичі — родина В. Гайдовського-Потаповича, українські громадські діячі, які уважали себе нащадками князів Рюриковичів.
Савицька Богуміла (1901-1963). Нар. і пом. у Празі. Чешка, друга дружина Євгена Маланюка (одружилися 1930 р.). Після Другої світової війни залишилася у Чехословаччині, а Є. Маланюк виїхав на Захід, згодом поселився у США.
Самчук Улас (1905-1987). Нар. у с. Дермань Рівненської обл., пом. у м. Торонто. Письменник, публіцист, журналіст. Приятель О. Теліги, побратим О. Ольжича, співробітник Культурної Референтури ОУН. Автор спогадів про О. Телігу і О. Ольжича, роману-трилогії «Волинь» та багатьох інших. На початку Другої світової війни, у липні 1941 р., пробирався разом з О. Телігою на Схід, разом нелегально переходили річку Сян, добиралися до Львова, а згодом до Рівного.
Сас-Тисовський Юрій, інженер-лісник, громадський діяч, після Першої світової війни навчався у Чехо-Словаччині, згодом жив у Варшаві. Знайомий О. Теліги.
Сергій — див.: Шовгенів Сергій.
Слов’янське товариство культури та мистецтв. Активно діяло перед Другою світовою війною у Варшаві. Українську секцію товариства очолював Юрій Липа.
Смаль-Стоцький Роман (1893-1969). Нар. у Чернівцях, пом. у Вашинґтоні. Мовознавець, науковий і політичний діяч, дипломат, професор Варшавського університету (1926-1939), голова клубу «Прометей» у Варшаві.
Соколовський Всеволод (1894-1985). Нар. в Кишиневі, пом. у м. Сиракюз, США. Політичний і громадський діяч. Був головою консульства УНР у Швайцарії, де після Першої світової війни здобув фах агронома, опісля жив у Празі, а згодом у Варшаві.
Стефа — див.: Лукасевич Стефанія.
Стешки — М. Стешко, активна учасниця українських жіночих організацій, дружина Федора Стешка, музиколога, громадського і політичного діяча.
Стоцький — див.: Смаль-Стоцький Роман.
Таля — див.: Зибенко (Пирогова) Наталя.
Теліга Михайло (1900-1942). Нар. на Кубані, розстріляний німцями разом зі своєю дружиною О. Телігою у Бабиному Яру. Інженер-лісівник, бандурист. Одружився з О. Шовге-нівою 1 серпня 1926 р. у Празі.
Туся — див.: Приходько Ольга.
Федорів Микола (1895-?). Нар. на Кубані. Інженер-гідро-лог, працював у Варшаві, часто відвідував подружжя Теліг.
Фімівка — так дехто з приятелів називав Михайла Телігу.
Фон-Липпе — іронічний натяк О. Теліги на Юрія Липу.
Холодний Петро, молодший (1902-1990). Нар. у Києві, помер у Ґлен Спей, США. Художник, син Петра Холодного, старшого, чоловік Н. Лівицької-Холодної. Навчався у Празі, згодом у Варшаві, де працював лектором. Після Другої світової війни оселився у США.
Центральний Комітет — Український Центральний Комітет у Польщі, заснований 1921 р., об’єднував українських емігрантів в основному зі Східної України.
Цимбал Віктор (1902-1968). Нар. у с. Ступичне Черкаської обл., пом. у Нью-Йорку. Художник.
Цимбал Олександр (1903-1941). Нар. у с. Ступичне Черкаської обл., загинув на початку війни під Шепетівкою. Художник, брат Віктора Цимбала.
Цимбал Тетяна (1908-1995). Нар. і пом. у Києві. Актриса, сестра Віктора і Олександра Цимбалів.
Чехович Євген, у 1920-х роках — студент Варшавського університету, деякий час не визнавав свого українського
походження, згодом українізувався і був секретарем Української Студентської Громади у Варшаві.
Чубенко Ліза (Єлизавета). Походить з Одеси. Навчалася, як і її чоловік Олександр Чубенко, у Чехо-Словаччині, обид-воє економісти. Опинившись на Заході, були активними соціалістичними діячами.
Шекерик-Доників Андрій (1912-1986). Нар. у с. Жаб’є Івано-Франківської обл., пом. у Філадельфії, США. Націоналіст. Сидів у тюрмі у Києві, був засуджений до смертної кари. Після втечі більшовиків з Києва, перший вивісив жовто-блакитний прапор на дзвіниці Києво-Печерської лаври. Співробітник О. Теліги.
Шеккери — Шеккер Іван і Віра. Працівники Київської кіностудії ім. О. Довженка. У 1941 р. знімали у Карпатах з І. Кавалерідзе фільм «Пісня про Довбуша». Залишилися під німецькою окупацією, переїхали до Рівного, де співпрацювали з часописом «Волинь».
Шовгенів Андрій (1900-?). Старший брат О. Теліги. Після Першої світової війни жив і навчався у Чехо-Словаччині. Під час Другої світової війни працював у Берліні, а згодом у Празі. 1945 р. був заарештований комуністичною владою і засуджений до семи років ув’язнення. Помер на засланні в Новосибірську.