Сніжинка. Гм!.. Що ж тут придумати? Ви кажете, що вона мене боїться й говорить йому? Ви не подумайте... я для того питаю, що, може, все-таки мені можна піти до неї... Може, вже вона не так дуже вороже ставиться?.. Як ви думаєте? (В очах жадність і напружена увага.)
Ганна Семенівна. Ні-ні, лучче не йдіть!.. Буде гірше... Буде гірше... Не треба... Хай добродій Мігуелес...
Сніжинка. Ну, а... добродій Корній як до мене?
Ганна Семенівна. Корній нічого... Я от що думаю: ви, Сніжинко, йдіть на веранду і сховайтесь. Я викличу сюди Риту, скажу, що добродій Мігуелес має важну справу до неї... Як вона вийде, ви тоді через ті двері ідіть до Корнія й виводьте на веранду. А звідти вже сюди та й до себе чи куди там. Тільки дивіться, я буду кашлять, як можна йти... Щоб на неї не наскочити... От тільки як її з дому вивезти? Я вже думала так, щоб добродій Мігуелес сказав їй, що приїхала одна її подруга, Аня Смирнова, — вони дуже любляться — та заслабла і просить приїхати в отель. Тільки ж чого записки нема?.. От горе.
Мігуелес. Я скажу, що загубив записку!
Ганна Семенівна. Ага! Це нічого. А як же тоді, як ніякої подруги не буде? Що вона подумає? Вона й так боїться, що... Ах, горе ж яке, Господи милостивий.
Мігуелес. Та навіщо все це? Я просто з нею поговорю. Сеньйора Рита людина розумна і зрозуміє, що не можна ж так весь час. Як ви думаєте, сеньйоро?
Ганна Семенівна. Ой, боюсь... Може б, їй це вже десь там сказали, щоб Корнія витягнути?
Мігуелес. Ну, добре! А як називається та подруга?
Ганна Семенівна. Аня Смирнова.
Мігуелес. Аня Смирнова? Добре.
Ганна Семенівна. І от ще що: не показуйте й знаку, що ви що-небудь знаєте. Боже вас борони! Так, наче нічого не сталось. А то й не рушить нікуди. І ви, Сніжинко, слідіть же, як я буду знак давати... Буду кашлять, значить можна йти. І до нього в кімнату, і сюди.
Сніжинка. Добре.
Ганна Семенівна. От, Господи, до чого дожила на старість! Ну, та що ж зробиш?..
Мігуелес. Чекайте, сеньйоро... Мені здається, що сеньйориті Сніжинці треба підождати на веранді доти, доки сеньйора Рита не вийде зовсім, бо вона може вернутись і не застати...
Ганна Семенівна. А правда, правда... Ох, і не раз, мабуть, ще вернеться... Та чи й піде ще?
Мігуелес. А потім ще: ця сеньйорита, Аня Смирнова, блондинка чи брюнетка? І яка з себе?
Ганна Семенівна. Не бачила, не знаю... Фотографію бачила, здається — блондинка.
Мігуелес. Гм! Ну, та нічого! Якось викручусь... Ідіть уже.
Ганна Семенівна. Ну, Сніжинко, ховайтеся... Іду...
Сніжинка виходить на веранду, аГанна Семенівна — в кімнату Рити. Мігуелес схвильовано ходить по ательє.
Сніжинка (визираючи із дверей тихо). Мігуелес!
Мігуелес. Що?
Сніжинка. Ви її довше не пускайте додому.
Мігуелес. Добре.
Сніжинка ховається, а він знов ходить.
Виходять Рита й Ганна Семенівна.
Рита (в чорному, дуже бліда, на лиці строга, хмура задума). Добрий вечір, Мігуелес. Що ви мені хочете сказати? Вибачайте, я з вами не можу довго говорити, я дуже зайнята.
Мігуелес. Дуже вибачаюсь. Але справа не моя, а... одної особи, яка сьогодні приїхала в Париж і хоче вас бачити. По дорозі вона дуже заслабла і зовсім хвора зараз...
Рита. Це дуже неприємно. Шкода...
Мігуелес. Ця особа — ваша подруга Аня Смирнова.
Рита (неуважно). Аня Смирнова? Коли ж вона приїхала?
Мігуелес. Вона приїхала сьогодні вранці й дуже хвора...
Рита. «Сьогодні вранці й дуже хвора»... (Здавлює голову.) Вибачте, добродію, мені трохи голова болить... Я вас не розумію, ви говорите, що хтось приїхав у Париж...
Мігуелес. Ваша подруга, Аня Смирнова...
Рита. Ну?
Мігуелес. І хоче вас бачити, бо сама прийти не може... Щоб ви прийшли до неї...
Рита. Ах, так-так... Зараз?
Мігуелес. Зараз.
Р и т а. Я не можу зараз... І взагалі, я більше не можу. Ви мені вибачте, я мушу вас лишити, у мене дуже важна справа...
Ганна Семенівна. Ритонько, Аня дуже хвора і хотіла б вас бачити. Аня Смирнова.
Рита (здавлює голову). Чекайте... Мені трохи голова болить і здається все сном... Ви говорите... Ах так! (Живіше.) Ви говорите, Аня Смирнова в Парижі? Давно?
Мігуелес (все більш і більш почуваючи себе ніяково). Вона сьогодні вранці приїхала, дуже хвора і просить вас прийти...
Рита. Вона дуже хвора? Аня?.. Господи, я нічого зараз не розумію. Чого Аня в Парижі? І через що ви, Мігуелес? Я нічого не розумію.