олівцем.
В ательє Ганна Семенівна. Повна, поважна пгіні з добрим білявим лицем і розумними великими очима. Ходить обережно повз двері, що на веранду, і з заклопотаною цікавістю непомітно заглядає туди. В розчинені двері далеко видно покрівлі будинків города, а напереді фігури людей, які гаряче балакають між собою. Видно столик, на якому стоїть машинка спиртова, а на ній вариться щось у бляшаній риночці. Над риночкою клопотливо порається Мігуелес — горбоносий смаглявий юнак в оксамитовому піджаці. Видно іноді спокійно-флегматичну постать рудого Б л е к а з червоними баками, виголеними вусами й підборіддям. Він ходить, заклавши руки в кишені бурих, широких оксамитових штанів, які носять італьянські робітники. Щось помітивши, Ганна Семенівна швидко йде в ліві двері, силкуючись, щоб її не побачили. Зараз же за нею входить в ательє/К орні й. Великий, трохи незграбний, мішкуватий, має довге пишне біле волосся, як грива, лице схоже на лице Ганни Семенівни, також з виразом доброї, спокійної сили. Нахмурено, обома руками розчісує волосся назад і дрібними кроками товстих ніг ходить по ательє, поглядаючи часом у двері на веранду. Сідає на канапу. Через якусь хвилину входить Рита з веранди.
Дуже тонка, гнучка, одягнена в чорне, лице з різкими рисами, розвиненими щелепами; лице жагуче, майже дике і грубе, але гарне.
Рита (щільно й з жадібним задоволенням вдивляючись в Корнія, підходить до нього. Немов здивовано говорить). Що з тобою, Нію? Чого ти так раптово втік? Га?
К о р н і й (кудовчачи волосся, силкуючись удати байдужого). Зовсім не втік... Я втік? От маєш...
Він має звичай взагалі робити різні рухи плечима, руками — то тре носа, то поводить плечима, а особливо, як схвильований.
Нате вам, я втік... Ха! От єсть...
Рита. А нам всім здалося, що ти втік... Месьє Мулен навіть сказав, що ти побіг з таким виглядом, що так І здається, як вибіжить білий медвідь з ломакою в руках.
К о р н і й (встаючи). Месьє Мулен — дурень, от і все...
!есьє Мулен! Подумаєш...
. Рита (з лукаво-радісною непомітною усмішкою). Ну, м\сьє Мулен не дурень. Це вже, мій Білий Медведик, тропіки занадто. Месьє Мулен — перш усього знаменитим критик. І коли ти на нього будеш ревіти, то він тебе так од рек ламу є, що...
* >Корній (обурено). Іїа!1 То що, що він критик, так я повинен спокійно дивитись, як... (Спиняє себе.) А! Дай мені спокій... І вже. Маєш... Критик, як же... А, дай мені спокій...
Рита (обережно, лукаво). Ти ревнуєш?
К о р н і й. Ка, маєш... От єсть... Уже... ХаІ Як же, розуміється, до всякого французика. А, дай мені спокій. Тільки я от тобі скажу: коли я тобі вже нелюбий, ти вперед мені скажи, а потім уже що хочеш. От. А інакше... негарно. І месьє Мулен може полетіти догори ногами от туди на вулицю. От і вже...
Рита. Мені скучно... Я теж людина. Ти все з своїми картинами.
К орній. Ну, от. От уже скучно... (Підходить до полотна, машинально піднімає й дивиться на нього, видно, як помалу заглиблюється й забуває за все.)
Рита. Розуміється. Не те, що скучно, а я не можу одна нести на собі всю сім’ю. Дитина хвора. Чому це досі лікаря немає? Може, доведеться виїхати... Чуєш, Нію?
К орній. Аякже... Звичайно...
Рита. Та годі тобі.
К орній. Зараз, зараз... (Хутко повертається до Рити, пильно вдивляється в неі, переводить знову погляд на полотно.) Гм! Безумовно... Слухай, може, вже можна сьогодні трошки попозувати? Га?
^ ■ ■"
1 На! (польськ.) — вигук, що має різний смисловий відтінок.
Рита (обурено). Ти сказився? Дитина хвора, а я буду з нею йому позувати?! Через тебе Лесик і хворий! Щоб ти знав!
К о р н і й {винувато). Ну от, через мене. От єсть. Просто собі... Йому ж лучче сьогодні?
Рита (злісно). Зовсім не лучче, а гірше... Лікар ка4 зав, що він не виживе в цьому кліматі, треба їхать. Осв зараз він мусить прийти й рішуче сказати. Ти ж сам ці знаєш. «Лучче»... А
К о р н і й (дивиться на неї, раптом клацає пальцями й швидко повертається до картини). Безумовно! Тпак і єсть... Так-так-так... (Хапливо шукає очима.) Де палітра, щіточки? Ех! Ну, нічого. )
Рита (стиснувши брови, хмуро дивиться на нього, різко і твердо). Мені треба грошей, Корнію!.. Ти чує|ш? Я мушу купити лікарства.