«Добре було б, — сказав старий Блондер, — якби це трапилося не в Чорткові».
«Чому? — здивувалася Естера Двора. — Принаймні сидів би в нашій тюрмі, судив би його наш Окружний суд і обороняв би його наш адвокат».
«Чому? — нервово перепитав Маркус. — Та тому, що цей арешт знищить нас. Хто захоче торгувати з батьком політичного злочинця?»
«А хто по тих селах знатиме, — промовила Естер Двора, — про нашого Єшаягу?»
Перед приїздом Саші хасидський Чортків пережив велике зрушення, про яке ще довго говорено й переповідано по гебрейських домах міста. А ті, хто приїхав із усіх околиць Галичини й Буковини, повезли й переказали іншим. А йшлося про приїзд двох ребе — Ісроеля Фрідмана з Відня і Меїра Шапіро з Любліна. Як пригадуєте, ми переказували цю подію в попередній частині нашої оповіді, але, звичайно, Саша, який на той час вештався по робітничих мітингах у Кракові, не міг знати, як зустріли хасиди своїх цадиків, у яких домах їх приймали. Не міг він знати, що в домах адвоката Максиміліяна Аппензеллера й купця Лейби Фуша Ґерца з такої оказії виносили зайві меблі, щоби втиснулося більше людей, коли туди ввійдуть цадики зі своїм почтом.
Мордехай Блондер, чиї предки їздили містечками й селищами Речі Посполитої, небагато знав із родинних переказів про свого прадіда Абрагама Якова, шанованого ребе. Той прадід спочатку опинився в Гусятині, потім родина Блондерів переїхала до Копиченець, а згодом і до Чорткова. Мордехай народився в Чорткові. Саме з переказів він знав, що його вчений прадід відзначався хистом до малювання і навіть сам розмалював орнаментами та виноградними галузками синагогу в Гусятині. Отож, коли Шає заявив батькам, що хоче студіювати в Мистецькій академії, Мордехай хоч і запропонував синові подумати над фахом архітектора чи інженера, але особливо не заперечував. З раннього віку обидва Мордехаєві сини — Шає і Фішель, перемальовували орнаменти, побачені в єврейських книжках. Обидва знали іврит і читали Тору, відвідували хедер. Обидва навчалися в польській державній гімназії. Перед бат-міцвою саме у Шає пробився, наче зелений стручок посадженої у вазон цибулі, особливий погляд на кольори і предмети, які його оточували. Мордехай на прохання старшого сина купив фарби і пензлик. Наступного дня Шає показав свій малюнок, на якому Авраам вів свого сина Ісаака приносити в жертву. Ще не зовсім вправно хлопець помістив збоку барана, що заплутався в кущах. Пропорція баранових очей і мордочка, яка символізувала бекання, — якось дивно розлазилися в різні боки. Постаті ж батька й сина, виконані в темних кольорах, прямували стежкою догори. З того часу Шає роздивлявся світ іншими очима, наче Господь замінив їх йому саме перед бат-міцвою. Тоді, коли Шає виповнилося тринадцять років і він, як кожен гебрей, що стає повноправним членом громади, міг разом із дорослими чоловіками молитися в синагозі, накинувши на голову талес, йому й передався талан прапрадіда, шановного й мудрого ребе Абрагама Якова.
Перебуваючи в домі батьків, Шає не міг відповісти тільки на одне запитання — про своє одруження.
Увечері хасиди поверталися з вечірньої молитви. Шає побачив серед кількох чорних постатей, огорнутих липневим теплом, знайомого власника водовозної брички. Він витягнув із глибокої кишені олівець і швидкими рухами накидав портрет Білґорая. Поки Шає доводив свої поспіхом накидані лінії, група хасидів, серед яких перебував водоноша, звернула у вуличку. Блондерові згадалися такі ж теплі дитячі дні, коли батько вів його за руку до синагоги Фрідмана. Увесь шлях від дому до синагоги малі Блондери долали курячим кроком, а коли трохи підросли, то дріботіли, як вівці. Відколи в голові Шає уклалися гебрейські літери, і він зміг прочитати, затинаючись, перші рядки Тори, його вразила оповідь про Авраама та Ісаака. Малий притискав пальцями рядки, на яких синіли пучки його пальчиків, і це було місце в тексті, де ангел зупинив голосом перестороги Авраама. Пізніше, намалювавши їх, тринадцятилітній Шає побачить в Авраамові та Ісаакові свого батька й себе. Стежку на гору він змалює з вулички, на якій стоїть їхній дім, а барана в кущах — з вівці, яку шукали різники з Ринку, бо втекла. Різники таки впіймали вівцю і пронесли мимо будинку Блондерів.